Читати книгу - "Тінь над Дніпром, Наташа Голуб"

Кулі свистіли, коли Марк “Жук” Синиця, нахилившись за ящики, ховався від пострілів Максима. В руках у нього був пістолет, і він, здається, був готовий до будь-якого розвитку подій.

Максим не відставав. Він вивів свою зброю і, прикривши Аліну, зробив кілька пострілів у бік Синиці. Це не було достатньо, щоб поранити його, але це дало шанс наблизитись.

— Не смій рухатись! — викрикнув Максим, коли Синиця спробував перебігти в інший кут складу.

Аліна втиснулась до стіни, стискаючи зуби, аби не видавати своїх емоцій. Вона була готова. Вона знала, що якщо цього разу вони не зупинять “Жука”, він знову стане вільним і завдасть удару.

Марк кинув пістолет на підлогу. Його обличчя зморщилось від болю.

— Я вам не вірю, — пробурмотів він. — Ви не заберете мене живим. Поверніть усе, що забрали!

Аліна запитливо подивилась на Максима, але він лише стиснув зуби. Все це було більше, ніж просто розслідування — у нього виникли сумніви, хто насправді стоїть за цією справою.

— Ми з вами ще поговоримо, — сказав він, підходячи до Синиці. — І у вас є шанс відповісти за свої злочини.

Але в той момент, коли Максим наблизився до “Жука”, сталося те, чого він не чекав. Прямо за спиною пролунав постріл.

Максим впав на підлогу, ковзаючи по холодному бетону. Аліна вбігла до нього і побачила, що його рука кровоточить, але він все ще живий.

— Максим! Ти в порядку?! — її голос зірвався.

Але він лише посміхнувся, навіть не дивлячись на рану.

— І не думай, що я так просто здамся, — прошепотів він, намагаючись встати.

Аліна швидко оцінила ситуацію. Вона побачила, як із-за коробки висунувся ще один чоловік. Це був ще один агент Синиці, і він тримав у руках пістолет, прицілюючись.

— Ти не знаєш, з ким зв’язалась, — промовив він, виштовхуючи пістолет.

Аліна, не гаючи часу, схопила один з ящиків і кинула його прямо в бік чоловіка. Це збило його з пантелику, і він на секунду відвів погляд. Цієї миті Максим піднявся, зробив кілька кроків і схопив пістолет.

— Ще раз вистрілиш — твоя помилка буде фатальною, — сказав він, направивши зброю на нападника.

Здавалося, що час сповільнився, і все навколо замерло. У той момент Аліна зрозуміла — тепер їхня боротьба стала не лише за правду, але й за життя.

Після цього їхня операція змінилась. Синиця був затриманий, але виникло ще одне питання: хто стоїть за його спинами? І чому він був готовий йти на такі крайнощі, аби зупинити розслідування?

Аліна повернулась до Максима, намагаючись заспокоїтись. Її серце досі билося швидко.

— Що тепер? — запитала вона.

— Ми знаходимо його патронів. І вони ще не готові здатися.

Максим подивився на неї. Щось змінилося. У його погляді була не тільки впевненість, але й той самий прихований страх, що і в Аліни.

Що якщо вони не зможуть зупинити цю гру? Що якщо тепер кожен крок буде важким випробуванням для їхніх життів?

Але Аліна була вперта. Вона готова була йти до кінця.

— Ти не один. Ми знайдемо, хто це, — сказала вона йому, притискаючи руку до його плеча.

Він поглянув на неї і усміхнувся, наче вперше відчув, що не втрачає надії.