Читати книгу - "Морочист, Оскар Бласт"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Свого сина ми з Діаною назвали Феліксом. Хочемо, щоб він був щасливим у житті. Я дуже люблю його. Інколи дивлячись на його маленькі ручки, носик, невеликий вихрик на тім’ї, чуючи його белькотіння, я думаю, що цього всього могло б не бути, якби Діана не кохала мене так сильно, і якби я не кохав її. Все-таки кохання теж рушійна сила прогресу людства, як не крути.
У вікно бару неоново зазирала реклама у вигляді хвацького схимця, що перекидає собі а горлянку келих пива, а потім починає світитися всіма кольорами райдуги, поступово переходячи в синій. У барі тихо гомоніли схимці, зиркав над сповзлими на кінчик носа окулярами бородатий бармен, щось заповзято знову розповідав мені Ґедзь, і я почував себе найщасливішою людиною у світі – і в реалі, і у вірті...
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Морочист, Оскар Бласт», після закриття браузера.
