BooksUkraine.com » Сучасний любовний роман » Незграбна дружина боса, Торі Шей 📚 - Українською

Читати книгу - "Незграбна дружина боса, Торі Шей"

41
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Незграбна дружина боса" автора Торі Шей. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 96
Перейти на сторінку:
31 глава

Коли ми повернулися на віллу, нічний морський бриз все ще залишав солоний присмак на губах. Хвиля тепла, що виникла ще на яхті, знову почала підійматися всередині мене. Це був не просто вечір, не просто ще один день, коли ми були разом. Це був момент, коли я остаточно зрозуміла — я готова до нього, готова до Олександра в усіх сенсах. У повітрі відчувалася напруга, та сама, яка завжди виникає перед чимось значущим, перед подією, яка змінить усе. 

Ми зайшли в затишну вітальню, де м’яке світло ліхтарів ледь осяювало кімнату, створюючи атмосферу, яка робила наші тіні довгими й трохи загадковими. І, здавалося, Олександр хотів щось сказати, але я не могла чекати. Піднявшись на носочки, обхопила обома руками шию чоловіка, я жадібно поцілувала його, буквально втиснувшись у його сильне, м'язисте тіло. Вкладаючи у цей поцілунок усі свої почуття і бажання. Він шумно втягував повітря, а я вже цілувала його всюди: в губи, в підборіддя, в гладеньку щоку, що шалено смачно пахла чоловічим засобом для гоління, в куточок рота і знову в щоку. Чорт, як гарно він пахне. Він був здивований, але не віддалився. Від власної сміливості я так збудилася, що аж іскри полетіли. Я навіть вкусила його за мочку вуха, і він хрипко застогнав. Нарешті, він не витримав і, зціпивши мене в сталевому капкані рук, що ледве тремтіли, впився в мій рот. І цей поцілунок був… П'янко приємний, зухвалим, глибоким, майже грішним...  Його пальці ковзнули по відкритій частині сукні, змушуючи мене тремтіти від кожного дотику. Вони пройшлися по моєму тілу, пролазили крізь сукню, стискали, наближаючись до грудей. 

Він відсмикнувся на мить, важко дихаючи, і це ще більше запалювало вогонь всередині мене.   

— Ти впевнена, Дано? — хрипко запитав Олександр, його голос тремтів від бажання, змішаного з турботою.

Подивилася йому прямо в очі, відчуваючи, як пульсуюча енергія охоплює нас обох. Я кивнула, але цього було недостатньо. Він дивився на мене своїми потемнілими зеленими очима, шукаючи відповіді. 

— Як ніколи, — прошепотіла я, ледве стримуючи свої власні емоції, які вирували в мені, наче океан під час шторму. — Не зупиняйся. 

Він не змусив мене чекати. Його руки обережно обвили мою талію, ніби я була найкоштовнішим скарбом, який він міг втратити в будь-яку мить. Сила Олександра охоплює мене повністю.  Мої губи знову знайшли його, і тепер у цьому поцілунку не було жодних бар'єрів – тільки чисте, нездоланне бажання. Він ніс мене до спальні, повільно, наче намагаючись продовжити цей момент, щоб ми могли насолодитися кожною миттю. 

Коли ми нарешті опинилися в кімнаті, він обережно опустив мене на ліжко. Його погляд залишався спекотним, але все ще відчувалася якась внутрішня боротьба — він боявся зробити щось не так, пошкодити мене, як крихку порцелянову ляльку. Але я більше не могла терпіти цієї обережності. Я хотіла його, хотіла зараз, і більше нічого не мало значення. 

— Не стримуй себе, — впевнено  промовила, простягаючи руку до нього. — Я довіряю тобі. І знаю, що ти не зробиш мені нічого поганого. 

У кімнаті було напівтемно, тільки місячне світло проникало крізь штори, освітлюючи його обличчя. Олександр стояв переді мною, його дихання ставало все глибшим, а очі майже опалювали. Я підняла руки, провела пальцями по його обличчю, відчуваючи кожну лінію, кожен вигин. Він відповів на цей жест, доторкнувшись до моїх щік, і цей дотик був одночасно ніжним і впевненим. Ми обидва знали, що цей момент змінить усе. 

— Олександре, — промовила, відчуваючи, захоплення до цього неймовірного чоловіка. — Я справді готова. 

Його руки, тепер менш обережні, почали м'яко рухатися по моєму тілу, знімаючи з мене сукню. Його очі, що стежили за кожним моїм рухом, зараз зосередилися на моєму тілі, яке залишилося тільки в білих шовкових трусиках. Він спинився на мить, дивлячись на мене так, ніби я була шедевром мистецтва, кожен м'яз його обличчя виражав захоплення та бажання. Його погляд натрапив на шрам під грудьми, і я побачила, як його обличчя змінилося. 

— Звідки це? — запитав він, його голос був твердим, але з ноткою стурбованості. 

Я затремтіла, відчуваючи, як спогади нахлинули на мене, але я знала, що зараз не час для страху. 

— Це… Це Вадим, — тихо промовила, і моє серце стиснулося, глибоко вдихнула, щоб не піддаватися тривозі. — Він штовхнув мене, і я впала на вазу. 

Олександр зціпив щелепи, його очі наповнилися гнівом, але він швидко взяв себе в руки. Він ніжно провів пальцями по шраму, ніби намагаючись стерти той біль, що я пережила. Він обережно нахилився і поцілував шрам під грудьми, його губи були м'які й теплі. Я затремтіла від його ніжності, відчуваючи, як його турбота розтоплює мої старі страхи. 

— Він ніколи більше не зможе тобі зашкодити, — прошепотів Олександр, його голос наповнений рішучістю. — Я обіцяю. 

Я кивнула, спробувавши стримати сльози. Це було занадто інтимно, занадто багато емоцій для одного моменту. Але я знала, що це саме те, що нам потрібно – відкритися один перед одним, бути чесними та вразливими. 

— Залишмо минуле позаду і зосередимося на тому, що зараз, — прошепотіла. 

Олександр усміхнувся, і ця усмішка була як сонце, що розганяє темряву. Він обережно торкнувся мого обличчя, пальцями погладжуючи мої щоки, ніби перевіряючи, чи я справжня. Від цього в мене по шкірі пробігали приємні мурашки. 

— Ти така гарна, — його голос став м’яким, майже захопленим. — Я не можу повірити, що ти тут, зі мною. 

Я усміхнулася у відповідь, його слова запалювали в мені ще більше бажання, але разом з тим я відчувала глибоку ніжність до цього чоловіка. Я підняла руку і доторкнулася до його обличчя, пальцями погладжуючи його вилицю. 

— Я тут, — сказала у відповідь, дивлячись йому в очі. — І я хочу бути тільки з тобою. 

Його очі потемніли від бажання, і він нахилився ближче, і поцілував мене в шию, його губи були теплими та м’якими, і від цього я відчула, як моє тіло реагує на кожен його дотик. Він рухався повільно, поцілунками обвиваючи кожен дюйм моєї шкіри, залишаючи за собою приємне тепло. Його руки ковзали по моєму тілу, досліджуючи кожну криву, кожен вигин. Мій подих ставав все більш переривчастим. Його дотики змушують мене тремтіти. Коли його губи дісталися до моїх грудей, я затремтіла від приємного хвилювання. Він обережно поцілував кожну із грудей, його язик ніжно ковзав по чутливій шкірі, і я відчувала, як хвиля насолоди охоплює мене. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 80 81 82 ... 96
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Незграбна дружина боса, Торі Шей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Незграбна дружина боса, Торі Шей"