Читати книгу - "Повернутись назад, Юлія Лавошник"

Дивно, але вона дійсно мала вплив на Маттео, бо лікар тільки співчутливо поглянув на Алана, коли той повернувся. Тільки в лікарні, під час огляду він згадав, що нічого не їв, тому довелось просити якихось залишків, у медсестри, чому вона була не дуже рада, але все ж знайшла для нього їжі. Всю ніч він не міг стулити очей, бо вони пекли від сліз, але коли все ж заснув, то снилась йому знову якась нісенітниця.

Наступного дня все знову повернулося в свій графік: огляд, тренування, відпочинок і таке інше, що стало дня нього лікарняною рутиною. Лікар говорив, що якщо він обіцяє виконувати вправи вдома, то можливо, до кінця тижня його відпустять додому, бо вже немає сенсу за ним приглядати, адже ходить він самостійно і вагу набирає з нормальним темпом. 

Одного ранку, коли він тільки прокинувся, а м’язи після нових вправ боліли так сильно, що він захотів довше полежати в ліжку, до нього в кімнату хтось зайшов. В них тут не було якихось приймальних годин, тому навідатись до нього могли в будь-який час. Але той, хто стояв у дверях, був йому не знайомий. Він з подивом дивився на привабливу жінку, а вона своїми пронизливими сірими очима, з якоюсь надією, дивилась на нього. Перебравши свої спогади він не знайшов нікого, хто б був на неї схожим, навіть колишні в нього були інакші. 

– Хто ж це в біса така? І чому вона все ж здається мені знайомою? – думав він. Але потім ця жінка викрикнула те, чого він точно не очікував почути від адекватної людини, яку вперше бачить.

– БДСМ! – достатньо гучно сказала вона, і її лице стало червоніти. 

– Навіжена дивачка! – подумав Алан, здивовано витріщаючись на неї.