Читати книгу - "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський"

Отже, останній важливий крок – атака Києва – обіцяв повний успіх.

Ситуація ворожа. Сх. ч. 20.

До вечора 26.VІІІ. вже остаточно виявилося групування ворожих сил. 58-ма дивізія, як зазначалося вище, почала рух у напрямі на Вознесенськ, 45-та з боями проривалася на Вапнярку, 47-ма скупчувалася в районі Бірзули в резерві.

Звідси мала змогу підтримати чи 58-му, чи 45-ту дивізії

Ситуація наша. Сх. ч. 21.

Скупчення Волинської групи доходило до кінця; правда, була ще в поході 4-та дивізія, але передові ешелони її вже наспівали. Чекати далі було небезпечно. Ворог міг попередити нас. На Христинівському напрямку невтральність з боку Терсько-Кубанської пластунської дивізії розв'язувала руки Ю.Тютюнникові.

Командування Наддніпряиської армії рішає бити по черзі ворожі дивізії, починаючи з найнебезпечнішої для нас.

Директива ч. 2240-к. Сх. чч. 22 і 23.

26.VІІІ ШНА видає директиву ч.2240-к. Ідея цієї директиви й головні точки її такі: вся Наддніпрянська армія переходить у наступ, щоби знищити Вапнярську ворожу групу. Надалі малося, просунувшись наперед, посісти рубіж Рибниця (що на Дністрі) – Бірзула – Ольвіополь і проробити собі вільні шляхи на побережжя Чорного моря. Наступ починають разом усі три групи. Удовиченко – вздовж залізниці, Волинська група зосереджується в районі Верхівка-Ободівка, виграє фланг червоної Вапнярської групи і, просунувшись далі на південь, круто повертає на захід і б'є по правому крилу й тилу 45-ї совєтської дивізії й відтинає її від Бірзули. 4-та дивізія Волинської групи в резерві ШНА.

Ю.Тютюнник забезпечує ліве крило НА. Він прямує на південь – на Голованівськ-Ольвіополь і своїм наступом стримує 58-му сов. дивізію.

Бої з 27 до 30.VІІІ. Сх. ч. 23.

Ворог 27.VІІІ. енергійно атакує групу Удовиченка; спершу він натискає на праве крило (на див. 9) і трохи відсуває його назад. 29 й 30-го він охоплює ліве крило, яке боронить 11-та Галицька бригада й 8-й полк 3-ї дивізії й завдає їм важких утрат.

Група Удовиченка парирує цей наступ короткими контр-ударами.

Ситуація 30.VІІІ ввечері. Сх. ч. 24.

До вечора 30.VІІІ. на Вапнярському напрямку утворюється загрозлива ситуація. Група Удовиченка виснажена й ледве-ледве тримається. В деяких місцях на нашому лівому крилі ворог досяг наших позицій. Ворожим гарматним огнем виведено із строю наші чотири гавбиці і п'ять легких гармат. Два панцерні потяги теж зіпсувалися. Удовиченко має вночі трохи відсунутись назад. Нами залишено Крижопіль, Вапнярку евакуюємо.

Одначе, Волинська група вже почала свій маневр. Штаб цієї групи скерував першу дивізію на Кодиму, другу – на Рудницю. 4-та дивізія, з розпорядження ШНА, скупчилася на північ від 11-ї Галицької бригади, безпосередньо прикриваючи ліве крило групі Удовиченка. Бригада УСС уже в Жмеринці, в ешелонах.

Акції Київської повстанської групи з 27 до 31.VІІІ. Сх. чч. 21, 23, 24.

Дивізії Ю.Тютюнника перед наступом були розміщені так: 5-та в Умані, 12-та в Тальному, панцерні потяги з охороною в полі в дотику з Денікінцями.

Щоб прискорити собі рух, от. Ю.Тютюнник почав наступ на південь двома дивізіями і різними шляхами, маючи зосередити ці дивізії в районі Голованівська. Рух почався 28.VІІІ. 12-ю дивізією. 5-та трохи затрималася, бо чекала повстанця Волинця, – який мав до неї приєднатися з своїми загонами.

До 30.VІІІ. Ю.Тютюнник сподівався досягти Голованівська обома дивізіями. Свій Штаб він переводить вузькоторовою колією в Гайворон, а сам комгрупи лишається при 5-й дивізії.

Назустріч Київській групі швидко рухалась 58-ма совєтська дивізія, і теж двома колонами: менша йшла на Юзефпіль-Покотилів, більша – на Голованівськ, за ними – ціла хмара обозів.

Зустрічні бої 30.VІІІ. Сх. ч. 24.

30.VІІІ. почалися уперті зустрічні бої 5-ї дивізії в районі Голованівська з ворожою колоною, що залишила свій ар'єргард і прямувала на Грушки. В Покотилові 12 дивізія також здибалася з ворогом.

Бої на Вапнярському напрямку з 31.VІІІ. до 3.ІХ.

31.VІІІ. ШНА видає гострий наказ ч.2254/К: військам виконувати останню директиву і зліквідувати Вапнярську ворожу групу.

31.VІІІ. група Удовиченка, за допомогою 4-ї дивізії, потроху просувається вперед. Але ворог міцно тримається. До полудня 1.ІХ. бої досягають кульмінаційної точки.

Критичне становище 1.ІХ.

Ворог зробив останню спробу прорвати наш фронт і прожогом кинувся вперед. В 9-му полку забито командира куреня і всіх сотенних командирів. Призначених під час бою нових сотенних командирів теж було всіх забито. Командира 7-го полку двічі поранено. Великі втрати мала й 11-та Галицька бригада, яка завзято билася поруч з 3-ю дивізією. Одначе, ворога відбито. 4-та дивізія з півночі охоплює його. Раптом у червоних почалась якась метушня на фронті. Далеко в тилу почали грати наші гармати й скоростріли, було чути сильні вибухи… То Волинці вдерлися на вороже запілля.

Ми перемогли.

Маневр Волинської групи. Сх. ч. 24.

2-га, дивізія почала 30.VІІІ. наступ на Рудницю, але контрударом свіжих большевицьких сил її було відкинено, і лише після значних зусиль та підтримки з боку 4-ї дивізії, 1.ІХ. була захоплена Рудниця.

Зовсім інакше діяла 1-та Північна дивізія під проводом от. Ярошевича. Вона вже 30.VІІІ. вибила ворожий відділ із Чечельника і захопила полонених; 31.VІІІ. Північна дивізія, виставивши заслону на ліве крило, сміливо просуваєтьсй вперед.

1.ІХ. після гарячого бою, вона захопила ст. Кодиму. Сполучення Вапнярської ворожої групи й 47-ї дивізії було перервано.

4-та дивізія, як вище зазначалося, теж енергійно й успішно наступала вперед.

Переслідування