Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

Принц акуратно дослідив сумочку Олени, кишені одягу, в якому була вчора — нічого не виявив. Пошукав у тумбочці та в комоді — монети ніде не було. Дістався шафи.

— Осяяний Найте, чого це ви порпаєтеся в моїх речах? — невдоволене шипіння Олени змусило принца відсахнутися від висувної шухлядки.

Застуканий на гарячому, він винувато посміхнувся, але потім посерйознішав і запитав:

— Коли ви вчора вночі пішли в парк, монета була при вас?

— Ні, — Олена різко сіла на ліжку. — Я поспішала. Швидко перевдягнулася у джинси і пішла.

— А монета?

— Монета... Виходить, вона залишилася в кишені брючного костюма, в якому я їздила до Феї Елізи.

— Де він?

— В шафі.

Найт обшукав кишені:

— Порожньо.

Олена зіскочила з ліжка, благо спала в досить пристойній піжамі, і приєдналася до пошуків. Але вони були безрезультатними. Обоє: і Найт, і Олена вже зрозуміли, що вчорашня зловісна гра була не лише замахом на життя, а й способом вкрасти монету.

— Виходить, у шантажиста був спільник. Поки він обшукував мене там, у парку, хтось нишпорив у моїй кімнаті і поцупив монету.

— Здається, так.

— Оце все, весь вчорашній жах: ці змії, бідолашний убитий кіт — це все було через якийсь мідяк?! — спогади про вчорашній день зранку набули особливо яскравих барв.

— Так, — Олена стала дуже серйозною і рішучою, — Найте, ти повинен розповісти мені про ці танці з бубоном навколо монет. Я заслужила право знати. Мене мало не вбили через цей шмат міді. Чому вони такі важливі у Запасному Світі? Звідки вони беруться у Наставників? Хто такі ці бісові Наставники? Розповідай все від а до я. Начистоту. Вчора я відповідала на твої запитання, сьогодні твоя черга.

Найт дивився, як палають очі Олени. Все. Дія ліків закінчилася. Вона ходила по кімнаті туди-сюди, метала громи і блискавки. А вчора була такою поступливою. І ця її довірливість так подобалася принцу, так розчулювала. Проте сьогоднішня рішучість і десь навіть зухвалість подобалися ще більше. Олена в запалі, схоже, не помітила, як перейшла на ти. І це також було несподівано приємно.

— Розповідай... -те, — схаменулася вона.

— Ні, нехай буде "розповідай", — усміхнувся Найт. — Добре, розповім. Хоча мені досі дивно, чому ти привласнила саме монету, якщо нібито не знала про її роль у цьому світі і навіть не здогадувалася, що сюди потрапиш.

— Розповідай, — насупила брови Олена.