Читати книгу - "Любисток, Роман Олійник (Argonayt)"

– То що все таки будемо святкувати? – запитала вона.

– Була одна важлива справа в столиці. Сьогодні отримав повідомлення, що все вирішилося якнайкращим чином.

– Це пов’язано з твоїм бізнесом? Ти так і не розказав яким вітром тебе занесло в наше містечко і чому вирішив лікуватися в цій провінційній лікарні?

Він притулив вказівного пальця до її губ і тихо проворкотів:

– Люба Наталочко, давай всі питання відкладемо на завтра. А зараз я хочу просто пригорнути тебе до себе і трохи потанцювати. Ти ж не відмовиш мені?

Звісно вона не відмовила.

Зі сторони це мабуть виглядало доволі чудернацько. Пара двох дорослих людей, що повільно рухалася в такт нечутної музики. І десь на половині цього безголосого танку його губи знайшли її вуста і злилися в нескінченно-довгому й жагуче-палкому поцілунку. Чоловічі долоні почали ніжно пестити тіло жінки повільно опускаючись з її плеч на спину, дальше на поясницю а потім і ще нижче. Кожен його рух, кожен дотик викликав у неї таке запаморочливе задоволення, від якого аж подих перехоплювало. І ось вже хвилі казкового блаженства й неземної ейфорії заполонили все єство Наталі, а від збудження та пристрасті вона буквально спалахнула мов той смолоскип. Втіха і насолода від близькості з Любистком були настільки сильним, що незабаром жінка геть втратила тяму в його обіймах.