Читати книгу - "Між рядками , Юльчик"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 8: Лист від незнайомки
Це був звичайний ранок. Кава з молоком, теплі шкарпетки, киця на підвіконні, що грілась у сонячному промінні. Юльчик відчула себе трохи легше. Вперше за довгий час її тіло не кричало болем.
Вона відкрила Instagram, не очікуючи нічого особливого. Але серед десятків звичних повідомлень — одне виділялось. Незнайоме ім’я. Аватарка без обличчя. Але перше речення — мов грім.
“Я не знаю тебе особисто. Але твоя історія врятувала мене.”
Її пальці здригнулися. Вона відкрила повідомлення повністю.
“Я натрапила на твою сторінку випадково. Сиділа вночі, не могла заснути. В голові — тільки біль і думки, які краще не думати. А потім побачила твій текст. І раптом зрозуміла — я не одна. Я плакала, але це були не ті сльози. Це було очищення. Твій біль допоміг мені прийняти свій. Дякую.”
— «Мамо…» — Юльчик одразу натиснула відео дзвінок.
— «Що сталося, доню?» — мама виглядала стривожено.
— «Вона написала… Незнайома дівчина. Сказала, що моя історія врятувала її…»
— «Я ж казала тобі, що твої слова мають силу.»
— «А я не вірила…»
Мама посміхнулась ніжно.
— «Тепер ти віриш?»
Юльчик витерла сльози.
— «Так. І тепер я знаю — я не зупинюсь.»
І вперше — не з примусу, не з болю, не з відчаю — вона відкрила нову сторінку документа й написала заголовок:
“Моє відродження.”
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Між рядками , Юльчик», після закриття браузера.
