Читати книгу - "Шепіт у пітьмі: Наслідки, Дроянда"

Темна дорога вела крізь ліс. Фари авто прорізали пітьму, та за межами світла щось ніби ворушилося. Соня сиділа на передньому сидінні, пильно вдивляючись у навігатор, а Данил — зосереджено керував. Аліса — на задньому, вкрита накидкою, з думками, що роїлися, як оси.

— Сюди? — перепитав Данил.

— Так, — відповіла Соня. — Якщо координати вірні — тут має бути вхід до закинутої бази. Таємний архів Ордена.

— Що за тиша?.. — прошепотіла Аліса. — Занадто… спокійно.

У ту ж мить авто різко загальмувало. На дорозі лежав перекинутий знак, а далі — густий туман. Поза туманом щось заблищало.

— Не виходити, — скомандував Данил, виймаючи зі схованки старовинний артефакт. — Це не просто пастка. Це запрошення.

Соня відкрила двері:— І ми приймаємо його.

Аліса хотіла заперечити, але побачила, як її мати впевнено ступила вперед, тримаючи долоню в світлі. Те світло, яке пробивалося крізь темряву… здригнулося. І тінь відступила.

Та не вся.

З пітьми вийшла фігура. Жінка — знайома, але чужа. Ті самі помаранчеві волосся, що сьогодні бачили в місті. І очі — блищали, наче відлуння вогню.

— Ви все ж прийшли, — сказала вона. — І цього разу… все вирішиться.

Аліса вийшла з машини, ставши поруч з батьками. Вперше — не як дитина. Як рівна.

Але хтось уже активував пастку. І на карту поставлено не тільки правду — а й саму надію.