Читати книгу - "Шепіт у пітьмі: Наслідки, Дроянда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сховище закинутого Ордена Тіні дихало спогадами — мовби самі стіни нашіптували минуле. Сходи вели вниз, у підземелля, і кожен крок лунав, мов удар серця.
Там, де здавалося, все має бути порожнім, раптом пролунав голос:
— Данил. Сона. Я давно вас не бачив.
Фігура з’явилася з тіні. Чоловік — старший, із сивиною на скронях, але очі... очі залишилися тими самими. Артем.
Соня застигла.
— Це… не може бути… — прошепотіла.
— Але це я, — відповів Артем, підходячи ближче. — І ви обоє зробили помилку, повернувшись сюди. Але, можливо, ще не пізно виправити дещо. Є речі, які ви залишили — і вони знову ожили.
Данил стискав кулаки.— Ми не для вибачень прийшли. Ми шукаємо відповіді. І захист для тих, хто тепер іде за нами.
Артем зітхнув і подивився на Алісу:— І ця дівчинка — та, заради якої ви готові піти на все? Вона схожа на вас обох. Але вона ще не знає, що носить у собі…
Темрява навколо заворушилась. І підлога під ногами почала тремтіти.
— Почалось.
Аліса різко зупинилась — щось стиснуло груди. В голові почало шуміти, ніби тисячі голосів шепотіли водночас. Вона впала на коліна, вчепившись пальцями в холодну кам’яну підлогу.
— Аліса! — крикнула Соня, кинувшись до неї.
— Не торкайся! — зупинив її Данил. — Це не звичайне...
І тут все навколо затремтіло. Зі спини Аліси піднявся слабкий, але чіткий блиск — мов силует крил, темних із прожилками світла. Її очі змінилися — стали золотавими, а голос у неї в голові на мить стих.
— Це ти… Ти пробуджуєшся, доню ночі і ранку, — шепотіла Тінь. — Обери сторону…
— Вона не буде твоєю! — гучно промовив Артем. Він ступив уперед, підняв руку — і щось, схоже на оберега, засяяло в його долоні. — Аліса, подивись на мене. Це не кінець — це початок. І ти маєш вибір.
Аліса підвела очі. Її руки тремтіли, але вона видихнула і прошепотіла:
— Я не твоя, Тінь. Я не їхня. Я своя.
І світ навколо завмер.
Мить — і блиск зник. Вона стояла — виснажена, але сильна. Її волосся майоріло у повітрі, мов у воді. Крила розчинилися в світлі. А Тінь — відступила. На цей раз.
— Ти зробила це, — прошепотів Артем, допомагаючи їй підвестись.
— Ні, ми зробили, — подивилась Аліса на батьків.
Але кожен з присутніх знав: це лише перше випробування. І ті, хто стежить за нею з темряви, ще не сказали свого останнього слова…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шепіт у пітьмі: Наслідки, Дроянда», після закриття браузера.
