Читати книгу - "Between angels and demons, Chris Jey"

Кем ще хвилин двадцять дивився на мертве тіло Данте. У його голові спливали спогади про неї: їхня перша зустріч, перше тренування, перше завдання, перша сварка. Тоді дівчина відмовилася слідувати плану янгола під час полювання, через що постраждала, але їй тоді вдалося врятувати невинних людей. Звичайно ж, у його пам'яті випливли їхні щасливі моменти разом. На зміну їм прийшов спогад із 1902 року. Тоді він зрадив її. За сто років перебування у світі льодів і велетнів він не раз шкодував про вчинене. Потім їхнє возз'єднання. А зараз… зараз все зруйновано. Весь світ у руїнах. Кему та іншим належить повернути спокій планеті і без Данте він не знає: впорається чи ні. Але все це ніщо в порівнянні з тим, що особистий світ Камаеля лежить у руїнах. І його вже не відновити. Адже померла та, що й була його світом.

«Відпусти мене», - ці слова Данте крутилися в голові Кема. Їх наче хтось поставив на повтор. Кем не хотів відпускати свою Денні, але настав час виконати її прохання.

- Пробач. Пробач, що не зміг врятувати тебе. Я намагався, і був готовий померти, намагаючись. На твоєму місці маю бути я. Якби ти тільки послухала мене, якби дотримувалася плану, то зараз разом із усіма святкувала б перемогу. Я дуже злий на тебе. Як ти могла покинути мене? Як мені жити без тебе? - на очах Камаеля з'явилися сльози. Він замовк. – Якби я міг повернути тебе. Я можу знайти спосіб це зробити, але ти не схвалиш мого рішення. І боюся, що навіть не глянеш у мій бік після цього. Я лише сподіваюся, що ти в Раю. Там я зможу побачити тебе знову і зможу попрощатися з тобою. Адже в Раю, швидше за все, ти разом зі своїми рідними, з чоловіком та донькою. Мені місця там немає. Але якщо доля вирішила інакше і ти в Пеклі або застрягла в Чистилищі, я витягну твою душу звідти. Адже так ми з тобою і чинимо – щоразу рятуємо один одного. Зараз… зараз, ти маєш рацію. Я мушу відпустити тебе. Ти померла, як справжній воїн – борючись у великій війні. Спочивай з миром.

Йдучи, Кем вимкнув світло в кімнаті. Він востаннє перед спаленням Данте глянув на неї. Здавалося, що вона просто спить, відпочиває від чергового полювання. Кем покинув кімнату Данте, зачинивши за собою двері.