Читати книгу - "Приручити Дикого, Анна Лященко"

Раян

Вдосталь налітавшись околицями, практично до знемоги, я повернувся на нашу стоянку.

Розуміючи, що повівся як хлопчик і напевно змусив понервувати наставника та провожатих, я, щоб хоч трохи загладити свою провину, на зворотному шляху трохи пополював, і в результаті притяг двох досить великих оленів. Не те щоб було важко їх нести, але дуже незручно. Так що можна вважати, що я неабияк змок. Скидаю свій вантаж недалеко від багаття і прямісінько вирушаю до озера. Мені зараз не заважає остудитись. І в прямому, і в переносному значенні. Заринаю на саме дно, і лежу там поки що вистачає повітря. Але через дві години мені все одно довелося спливти. Виринаю, обертаюся на березі та вже в людській подобі підходжу до багаття.

- Ну ось, живий і ціленький, а ти говорив потонув, потонув! - Роксі штовхає брата ліктем убік.

- Та не казав я! - шипить Соко.

- Не говорив, але подумав! - ірже Роксі.

- Годі вже, — гарчу на них, — печінку, мабуть, уже всю зжерли, раз я потонув?

- Ага! Тільки про це й мріяли! Усі дві години, доки ти там прохолоджувався! - сміється Соко.

- Чи охолоджувався? – підключається Деян.

- Остигав! - І Кред туди ж!

- Відмокав? - О, і наставник тут!

- Та добре вже зубоскалити! - ричу на них. - Я хочу жерти! І якщо хтось з'їв печінку...

- Та ось вона, ось... Одну тримай, а другу я на льодовик у готель заніс, уранці поснідаєш, — Соко вручає мені шматок моїх улюблених ласощів. Частково обертаюсь і насолоджуюся смакотою.

Кай

Вранці, забираючи з кухні готелю печінку для принца, мені вдалося декількома словами перекинутися з Каттаром, і те, що я почув, мені не сподобалося. Якщо принц дізнається, що матінка Каради намагалася напоїти її зіллям небезпечним для дитини, наслідки можуть бути дуже плачевними. Я не зможу втримати його! Та й хто впорається із золотим драконом, який захищає своє потомство?!

- Каттар, ти ж розумієш, наскільки дії твоєї дружини божевільні? - не витримую і питаю навпростець.

- Ти маєш рацію, Кай, вона перейшла всі межі, але що я можу зробити? – приречено каже Каттар.

- В Імперії — нічого, але в Диких Землях ... Як мінімум, ти можеш перекрити їй доступ до всіляких зіль!

– Як? Зачинити її? – дивується Каттар.

- Не обов'язково! Принаймні поки що. Просто позбався спершу всіх її запасів! А придбати нові їй буде досить складно. У Диких Землях усі засоби що пригнічують звірину сутність відпускаються лише за спеціальним дозволом королівського лікаря! Строго дозовано та за наявності показань!

- А це думка! – із натхненням каже Каттар. – І вже схоже на план!