Читати книгу - "Мáліна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
9
Штадтпарк — «Міський парк» — ландшафтний парк у першому районі Відня на Паркінґу, утворює частину кільця навколо Старого міста. У парку є пам’ятники визначним австрійським композиторам та художникам (Ф. фон Армелінґу, А. Брукнеру, Г. Канону, Ф. Легару, Г. Макарту, Е. Я. Шіндлеру, Ф. Шуберту, Р. Штольцу, Й. Штраусу-синові).
10
Нойлінґґассе — вулиця у третьому районі Відня.
11
Беатріксґассе — вулиця у третьому районі Відня.
12
Мюнцґассе — вулиця у третьому районі Відня.
13
…з Реннвеґу… — Реннвеґ — одна з центральних вулиць третього району Відня, що радіально відходить від Рінґу, сполучаючи Шварценберґпляц із Центральним цвинтарем (див. прим. до с. 229 [у електронній версії — прим. 356. — Прим. верстальника]).
14
Шварценберґпляц — площа на Рінґу, названа на честь фельдмаршала Карла Філіппа Шварценберґа (1771–1820), одного з переможців Наполеона в битві під Ляйпціґом 1913 р.
15
…Палац Бельведер… — Комплекс із двох барокових палаців та парку в третьому районі Відня, колишня літня резиденція принца Євгенія Савойського (поч. XVIII ст.). «Нижній Бельведер» розміщений безпосередньо на Реннвеґу.
16
…білий мов крейда П’єро заспівав надірваним голосом «О аромат доби казок!» — Тут йдеться про мелодраму Арнольда Шьонберґа (1974–1971) «Місячний П’єро».
17
…у Віденський ліс… — Віденський ліс — малозаселене, вкрите лісами північно-східне передгір’я Альп поблизу Відня, відоме місце відпочинку віденців.
18
Каленберґ — «Лиса гора» поблизу Відня з оглядовим майданчиком, з якого відкривається краєвид міста та Дунаю.
19
Лаксенбурґ — бароковий замок XVII ст., літня резиденція Габсбурґів, улюблене місце відпочинку імператриці Марії Терезії (1717–1780).
20
Майєрлінґ — мисливський замок у невеликому селі в південній частині Віденського лісу, який належав кронпринцові Рудольфу (1858–1889). Тут він забрав собі життя разом зі своєю коханою — баронесою Марі Ветсера. Цісар Франц Йозеф (1830–1916) наказав знести частину замку на місці, де сталася трагедія, і побудувати натомість монастирську церкву.
21
…до Петронелла й Карнунтума в Бурґенланді — Петронелл-Карнунтум — місцевість неподалік Відня, на правому березі Дунаю поблизу кордону зі Словаччиною. Тут збереглися руїни римського поселення Карнунтум (V ст.).
22
Фрайунґ — площа в першому районі Відня. У давнину тут мали право захистку в’язні, які втекли з-під арешту. Це право скасувала Марія Терезія (1717–1780). Сьогодні — місце базарів перед Різдвом.
23
…щось купую на Ґрабені… — Ґрабен — одна з торговельних вулиць у першому районі Відня. Назва походить від рову, який проклали тут у давнину римляни для охорони поселення.
24
…неквапно плетусь до Національної бібліотеки… — Австрійська Національна бібліотека — одна з найбільших бібліотек світу, розташована в центрі Відня й утворює завершений бароковий ансамбль.
25
…стою на площі Лобковіца… — Площа у першому районі Відня, названа на честь богемського княжого роду Лобковіц.
26
…на площі Ам Гоф… — Площа Ам Гоф — «При дворі» — одна з найстаріших площ у першому районі Відня; на ній розташована церква Дев’яти ангельських хорів, з балкона якої 1806 р. проголосили скасування Священної Римської імперії.
27
…з почуттям провини оминала номер 26… — Число 26 неодноразово повторюється в тексті роману: як номер будинку 26 на вулиці Беатріксґассе в третьому районі Відня, де, за текстом, раніше жила головна героїня, а також сама Інґеборґ Бахман; як дата 26-те січня, якою датовано листа (див. прим. до с. 58, 174 [у електронній версії — прим. 119, 310. — Прим. верстальника]); як кількість пунктів, заповнених в анкеті, розміщеній в газеті за 3-є липня 1958 року (див. прим. до с. 205 [у електронній версії — прим. 334. — Прим. верстальника]); як номер кімнати в паризькому готелі (див. прим. до с. 213 [у електронній версії — прим. 346. — Прим. верстальника]).
28
«Мистецтво в епоху техніки» — Ця назва перегукується з назвою есе німецького філософа та теоретика культури Вальтера Беньяміна (1892–1940) «Мистецький твір в епоху свого технічного репродукування» та з доповіддю Мартіна Гайдеґґера (див. прим. до с. 148 [у електронній версії — прим. 281. — Прим. верстальника]) «Питання техніки», з якою він виступив у Мюнхені 18 листопада 1953 р.
29
Принц Євгеній — Принц Євгеній Савойський (1663–1736) — славетний австрійський полководець, переможець над турками в битві під Белґрадом 1717 р.
30
Я і ти. І ти, і я (словен.).
31
…називала його Флорізелем… — Флорізель — Принц Флорізель, герой однойменного роману Роберта Люіса Стівенсона (1850–1894).
32
…Дроздобородом… — Дроздобород — персонаж зі збірника народних німецьких казок «Дитячі та родинні казки» братів Ґрімм: Якоба (1785–1863) та Вільгельма (1786–1859) «Король Дроздобород».
33
…в образ святого Юрія, який убив змія, щоб міг з’явитися Кляґенфурт… — За легендою, Клаґенфурт постав на місці багновища, де жив змій, якого убив святий Юрій.
34
…«чоловіча відвага й жіноча вірність»… — цитата з 4-ї строфи каринтійського гімну.
35
…верхогір’я Ґлокнера… — Ґлокнер, Великий Ґлокнер — найвища гора Австрії (3797 м), лежить на межі федеральних земель Каринтії і Тиролю. Його характерну піраміду утворюють дві вершини.
36
Томас Кошат — Кошат, Томас (1845–1914) — австрійський композитор, співак та поет.
37
Вьортерзее — найбільше озеро Каринтії, на півночі межує з густим лісом. Тепла вода приваблює численних відвідувачів: на берегах озера розмістилося багато курортів.
38
Вінерґассе — «Віденська вулиця» в Клаґенфурті.
39
Вааґплац — площа в Клаґенфурті.
40
Ґлан — невелика річка на північному сході Клаґенфурту.
41
…1-го липня… або 5-го травня… — 1-го липня народилися: Ґоттфрід Вільгельм фон Ляйбніц (1646), Ґеорґ Фрідріх Ліхтенберґ (1742), Жорж Санд (1804) та Ганс Вернер Генце (1926); 5-го травня: Сьорен К’єркеґор (1813), Карл Маркс (1818) та Ганс Пфітцнер (1869).
42
Вітаємо з днем народження (англ.).
43
…імені цього чоловіка я називати не буду… — Інґеборґ Бахман народилася 25 червня 1926 року. 25 червня 1822 року помер видатний німецький письменник та композитор доби романтизму Ернст Теодор Амадей Гофман (1776–1822).
44
…мені відразу пригадалось кіно неподалік Кернтнеррінґу… — Письменниця згадує фільм «Казки Гофмана» за однойменною оперою Жака Оффенбаха (1819–1890). «Та-тім, та-там» відтворює ритм баркароли.
45
…неподалік Гермаґора… — Гермаґор — місто в Каринтії.
46
Я не хочу розповідати, усе мені заважає у спогадах. — Один з лейтмотивів роману, запозичений з фрагменту Фрідріха Гьордерліна «Гіперіон» (див. прим. до с. 148 [у електронній версії — прим. 277. — Прим. верстальника]).
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мáліна», після закриття браузера.