Читати книгу - "Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
119
Т а с м а н і я — острів коло узбережжя Австралії, частина Австралійського Союзу, яка десь до 1912 р. випускала власні поштові марки; Х а й д а р а б а д — давнє державне утворення на території Індії з однойменною столицею (нині столиця штату Андра-Прадеш). На хайдарабадських марках були написи мовою урду, що передавались арабськими літерами.
120
Ф р а н ц Й о с и ф І Г а б с б у р ґ (1830—1916) — австрійський, згодом австро-угорський імператор (цісар) у 1848—1916 pp., у світовій історії один із монархів, що мали найдовші періоди панування (в його випадку — 68 років).
121
Тобто звістувати і готувати пришестя Бога, ним не будучи (див. Ісайя 40: 3).
122
А р і с т о т е л ь був учителем Александра в роки його молодості.
123
В е р н і к с (з лат.) — прозора захисна плівка з живиці, що нею покривають поверхні олійних і темперних картин.
124
К в а р т е р о н к а (з ісп.) — особа з одною четвертою негритянської крові.
125
К а н ц о н а (з італ.) — тут: одна з найдавніших форм спершу прованської (XII ст.), потім італійської (XIII–XIV ст.) поезії, що являє собою ліричну поему про кохання і воєнні пригоди в кільканадцяти строфах.
126
А х е р о н т — у грецькій міфології ріка, що відділяє Аїд, царство мертвих, від світу живих; О р к у с (Орк) — у римській міфології демон смерті і згодом назва місця, в якому перебувають померлі; П і д з е м н е ц а р с т в о — тут: територія померлих, царство історії та традиції.
127
А н а м н е з (з гр.) — у філософському значенні згідно з Платоном: пригадування собі того, що було пізнане колись в ідеальному світі; тут радше в юнґівському сенсі — пригадування собі того, що лежить у підсвідомості, звертання до сфери архетипів.
128
Унаслідок розкопок античної Т р о ї було відкрито рештки не одного, а кількох поселень, що одне над одним будувалися на тому ж місці.
129
С л і з н и к (насправді — слізниця) — у давні часи посудина, призначена для символічного поховання сліз, пролитих на чиємусь похороні.
130
М а т е р і — за Плутархом («Життя Марцелла», розд. XX), богині, вшановувані у стародавньому місті Енґіум на Сицилії. Цим мотивом скористався Ґете у другій частині (Дія Перша) «Фауста», і швидше за все саме звідти запозичив його Шульц:
М е ф і с т о ф е л ь:
Одкрию я велику таїну:
Без простору й часу, у самотині
Царюють десь од правіку богині;
Про них я говорити зарікавсь.
То Матері!
[…]
Богині ті недовідомі вам,
І навіть майже незнайомі нам;
Глибини, де вони живуть, — незглибні.
(Фауст: Трагедія. Переклад Миколи Лукаша // Ґете Й. В. Твори. — Київ: Молодь, 1969. — с. 279—280).
131
О с с і а н — кельтський бард — постать, вигадана шотландським поетом Джеймсом Макферсоном у XVIII ст.; тут, напевно, йдеться про сентиментально-романтичний таємничий антураж, пов'язаний із цією постаттю.
132
Н і б е л у н ґ и — постаті, що походять із героїчного германського епосу, створеного ймовірно на початку XIII століття.
133
Ф а р ф а р е л и к и — вислів із нез'ясованим значенням; найближчий до італійських понять «farfarello» — чортик, бісик або «farfallo» — пітьма.
134
I n p a r t i b u s i n f i d e l i u m (лат.) — дослівно: у невірних провінціях; цей титул надавався єпископам, чиї дієцезії перебували під контролем некатоликів. Тут: ідеться про загубленість у чужих країнах, відхід від поточного сенсу.
135
М л и в о — зерно, призначене для перемелювання, або таке, що власне мелеться; продукт перемелювання.
136
Алюзія до герба Мексики, який досить часто з'являвся на мексиканських поштових марках, зокрема в серіях, випущених 1899 та 1903 pp.
137
Герб у вигляді корвета з девізом «Damuspetimusquevicissim» (Даємо і просимо навзаєм) з'являється на марках перших трьох серій, випущених У Британській Ґвіані (Ґаяні) у 1853—1875, 1876—1882 і 1889—1907 pp.
138
Т а к е л а ж (з нім.) — вітрила, канати і щогли корабля як цілісна технічна система.
139
Б р а с (з голл.) — канат, прикріплений до кінців реї; зумовлює її обертання в горизонтальній площині.
140
Див. прим. 8 (у електронній версії — 118). Ювенал написав про Александра Македонського («Сатири», X 168): «Одного світу замало юнакові з Пелли».
141
М е а н д р и ч н и й (від назви звивистої річки Меандр у Малій Азії) — тут: звивистий, покручений.
142
М а й о р а т (з лат.) — майно, що не підлягає поділові, призначене для найстаршого сина.
143
Тобто така, що її виключено з-nig юрисдикції певної держави й передано особам або інституціям, що представляють іншу державу.
144
П л е о н а з м (з гр.) — вираз, який зводить докупи слова чи звороти з близьким або тотожним значенням.
145
К а д е н ц і я (з лат.) — тут: нахил, звисання.
146
Р а п о р т — тут: особливий орнаментальний мотив, що з'являється на певній поверхні через регулярні проміжки.
147
E д ґ а р А л л а н П о (1809—1849) — видатний американський поет, новеліст і літературний критик доби романтизму, відомий головним чином як автор фантастичних оповідань. Автором «Штучних раїв» («Les Paradis Artificiels»), книжки, що розповідає про досвід уживання наркотиків, є однак не він, а Шарль Бодлер (1821—1867), великий французький поет, який у цьому творі взорувався на текстах Томаса де Квінсі.
148
О п і а т и ч н і (від опіуму) — тут: приголомшливі, наркотичні.
149
Швидше за все, свідома гра з читачем: штату Нью-Орлеан не існує, це назва міста у згаданому поруч штаті Луїзіана.
150
Ш е н б р у н н — літній палац цісаря у Відні.
151
Т у р к у с — те саме, що й бірюза.
152
Ц и р к у л ь — тут: комісаріат поліції або одиниця територіального поділу, округ, дільниця.
153
Ц. - к. т а б а к - т р а ф і к и — крамнички «цісарсько-королівської» тютюнової монополії.
154
Алюзія до «небесного» походження цісарської влади і водночас до обмундирування, яке зобов'язані були носити державні службовці монархії. До речі, сам цісар найохочіше вдягав блакитний військовий мундир; д и к а с т е р і я (з гр.) — тут: відділ, інстанція в суді або місцевій адміністрації.
155
М а к с и м і л і а н Ф е р д и н а н д Й о с и ф Г а б с б у р ґ (1832—1867) — австрійський ерц-герцог, молодший брат Франца Йосифа І. Як відзначає дослідник С. Ґродзіський («Франц Йосиф І». — Вроцлав, 1983, стор. 103—104), «мав романтичну натуру, любив поезію, більшою мірою мрійник, аніж практичний діяч». За пропозицією Наполеона ІІІ погодився стати імператором Мексики (1864) і з допомогою французького експедиційного корпусу запобігти громадянській війні у цій країні. Після відходу французького війська був полонений республіканцями Хуареса і страчений 14 червня 1867 року.
156
У Шульцовій версії пов'язаної з Максиміліаном історії реальні факти перемішано з «романною» вигадкою: ерц-герцог і справді був
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича», після закриття браузера.
