Цікаві книги читати онлайн українською

Іраїда Гольська неочікувано для себе потрапила в інший світ, який населяли дракони. Один з них мав стати її обранцем. Чи зможе вона здолати прокляття, яке на ньому тяжіє?

Джессіка отримала освіту і має плани підкорити світ бізнесу. Вона прагне працювати з найкращими, а тому відправляє резюме до найбільшої корпорації. Її запрошують на співбесіду, яку вона, за думкою самої героїні, не проходить. А коли мрії розбиваються, що робити? Проводити час з найкращою подругою, пити коктейлі і танцювати. Джессіка не один раз відчує на собі силу

Георгій живе у французькому місті Марсель.Його,мрія бути письменником,але видавництва йому відмовляють.Він кидає своє хобі.Геогрій влаштовується працювати у видавництві.Одного разу він зустрічає Терка.Він вважає,що у центр землі існує ТаємничийСвіт.Вони вирушають досліджувати,цей невідомий світ. Там їх очікують неочікувана небезпека.Чи зможуть вони довести існування

Діставав симпатичну однокласницю в школі? Будь готовий до того, що вона зробить тобі нЄрви в дорослому житті! Нє, ну а шо!?

Олеся посварилася зі своїм коханим. Здається, що нічого вже не виправити, але що, коли зустріч з п'ятирічним хлопчиком може все змінити?..

Вже багато років Тоня бачить з вікна власної квартири стареньку, яка приходить посидіти на лавочці та заспівати пісню кожного дев'ятнадцятого жовтня. Та ось, одного разу вона наважується спуститися до загадкової незнайомки й та вирішує поділитися з Тонею своєю історією...

В один із найтемніших і чарівніших вечорів року, коли місяць на небі стає яскраво-оранжевим, у маленькому містечку на околиці лісу починається щорічне свято Хеллоуїна. У цьому місті жила загадкова відьма на ім'я Морісса. Щороку вона влаштовувала найграндіознішу вечірку на цвинтарі, де збиралися всі: від вампірів до перевертнів, від привидів до лякав. Але цього разу

отсутствует

Пролог Краплі моєї крові падали на зелене листя папороті; десь здалеку, позаду, було чути людські крики й гавкіт собак. Чим стрімкіше я бігла від цих криків, тим більше ран мені завдавали гілки Живого лісу. Крові було багато; навіть найстаріший пес, у самому глухому лісі, вислідив би мене без зусиль. Але смерть, що ось-ось мала мене наздогнати, підживлювала мій