Детектив на ім'я Іван Алкін дізнається від Ольги Петрової, що її чоловік, впливовий бізнесмен Віктор Петров, зник за загадкових обставин. Його останнє повідомлення залишило більше запитань, ніж відповідей. Розпочавши розслідування, Алкін опиняється у світі інтриг, небезпечних угод і прихованих злочинних схем. Крок за кроком він наближається до істини, ризикуючи всім,

У Драко є всього один шанс, щоб їхнє "довго" зробити щасливим.

Тепер Влада знає хто вона така. Але смерть продовжує дихати їй в потилицю. Чи зможе дівчина пережити усі приготовані їй випробування? Адже, вона навіть не здогадується, що у цій боротьбі не самотня.

Цікаво, що відчуває рослина, яку пересаджують з одного місця на інше? Мабуть те що і людина, яка змушена залишити свій рідний дім. Так, з часом вона адаптується, як квітка до нового горщика. Потім пустить нове коріння… Але в згадках буде те місце, де народився і виріс. І якщо квітка мабуть цього не згадає, а от людина… Особливо, якщо вона змушена робити це, хоча

Усім привіт мене звати Лі це моя історія. Це моя книга нового життя . Він подивився на мене ніби на божевільну може це і є божевілля, подумала я бачучи мертвих.

Ян дивився на прекрасну біляву дівчину, що непорушно сиділа на дивані. Милувався нею, насолоджувався усвідомленням, що вона належить йому. - Красуне, не варто боятися! Ти зрозумієш, яке це щастя - стати моєю. Білявка підвела на чоловіка сині очі. Зробила спробу усміхнутися, але не вийшло. - Я належу тобі, пане Віленський? - Так! Моя Аврора. Моя ранкова зоря. Ще

В найскрутніші і найтемніші часи людина може втратити віру в Бога, або почати вірити в щось інше. В те, що можна осягнути, доторкнутися і побачити на власні очі. Моя віра в Богів-захисників була настільки сильною, що повернула одного з них з небуття.

Мар'яна вирішує підкорити свого боса, але робить це незвичним способом. Вона відправляє йому анонімну коробку з цукерками, де кожна з цукерок містить загадкові записки. Бос заінтригований та починає шукати, хто ж його таємна шанувальниця. Поступово їхні професійні стосунки переростають у щось більше, але героїня продовжує ховатися за завісою анонімності, боячись

Потрапивши до невідомого світу, вони намагались вийти звідти. Але поступове зникнення пам'яті змусило їх відкласти цю ідею, і вже через два роки вони навіть не підозрювали, що колись прийшли зі звичайного, людського світу.

Ліяна: Після невдалих стосунків та ще фатальнішої спроби сходити на побачення, вирішила, що більше ніяких побачень чи стосунків, але мій новий бос схоже вирішив зруйнувати всі стіни, що будувала роками. Позбавить усіх комплексів та страхів. Покаже, що життя може набувати інших фарб, коли змінюєшся. Даміан: Вистачило й одної випадкової зустрічі з цією неймовірною