В романі, події якого відбуваються у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть, читач познайомиться з трьома поколіннями родини української інтелігенції. Значне місце посідає перша частина роману – життя і робота найстаршого представника родини, геолога, на пошуках урану в Середній Азії. Друга частина – детективні події, які сталися з його сином, науковцем, у

У новій антології проекту «Наші двадцяті» зібрано зразки любовного роману 20-х років — літератури, яку називали порнографічною, сороміцькою, тілесною, літератури, яка, проте, дає зрозуміти, про що думали, як думали і що думали про почуття, родину, кохання і міжстатеві конфлікти у той час. Зібрані тексти ілюструють тезу, що двадцяті — час не лише «серйозної»

Життя як детектив. Життя як драма. Життя як воскресіння. Три захопливі історії – про кохання і зраду, любов і ненависть, надію і випробування – туго вплетені в суспільні реалії України. Анна. Єва. Анабель. Що їх поєднує? А може, це сюжет однієї жіночої долі, дуже непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць, із карколомними поворотами? Бо ж тричі мала розпрощатися

Колись четверо підлітків пообіцяли одне одному дружити все життя. «Все буде добре» – таким було таємне гасло Сашка, Антона, Марічки й Каті. Але доросле життя змінило їх. Успішний бізнесмен Сашко, а нині Алекс, повертається з Америки. Він випадково зустрічає Марічку в супермаркеті. Колишня красуня має вигляд старої та втомленої жінки. Алекс хоче допомогти подрузі.

Повість-казка сучасної французької письменниці, де розповідається про дівчинку Кароліну, що їй старий годинник на ім’я Адоніс допоміг зрозуміти, як вона любить тата й маму, дідуся й бабусю, тітоньок Франсуазу та Люсю. Переклад з французької Віктора Омельченка Малюнки Лідії Голембовської

Сатирична книга словацького письменника Стано Кохана, видана 1990 року у Братиславі, і перевидана українською мовою 1993 року у Тернополі. Історія марксизму-ленінізму від часів Маркса до часів Горбачова кумедно викладена, як пародія на Біблію.

Друга поетична збірка Олександра Іващука, фронтмена музичного гурту "Опіум" - "суміш поезій - нових, вже відомих, текстів пісень і ще невідомих, витягнутих на білий світ із забутих записників - відтепер об'єднаних однією палітуркою".

Ця історія схожа на казку – і деякою мірою це казка і є. Якось у всесвітній мережі зустрілись дві поетки, які ніколи не бачили одна одну, і почали віршувати. Це стара традиція поетичної розмови, бесіди чи суперечки, яка побутувала не тільки задовго до народження поетес і винайдення інтернету, а й задовго до перших записаних віршів. З такої давньої традиції,

Це моє сторіччя, моя країна, моя історія — ніби каже різними голосами й інтонаціями «збірний» герой Ґюнтера Ґрасса, який вплів свій голос і власне життя у панорамну розповідь про XX століття його рідної Німеччини. Сто коротких новел, названих за роками цього кривавого сторіччя — від 1900 до 1999-го — і так чи інакше присвячених світовим і приватним подіям цих

Юну дівчину Йоанну важко не помітити в натовпі. Ще б пак — копиця рудого волосся, фіолетовий шалик та куртка-мілітарі роблять свою справу. А Віктора нічого не вирізняє серед натовпу — хіба що смуток в очах та старомодний светр. Цих двох головних героїв поєднує не школа, не компанія, не хобі, а… самотність. Це захворювання вражає будь-кого і має різні причини. Часом