Підліткова проза

У сучасному світі, де кожен момент фіксується в соцмережах, а коментарі бувають значущими, як листи, двоє підлітків зустрічаються і проходять шлях від простого повідомлення до справжніх почуттів. Ця історія про те, як кохання стає непередбачуваним квестом, де лайки, підписки й коментарі можуть вирішувати, але не визначають, що відчувають герої.

Бомгю милий студент який мріє придбати собі нову електрогітару. Йонджун працює у музичному магазині. Він продає різні гітари. Також хлопець емо. Він поводить себе трохи грубо, але насправді він чудова людина.

Артур мріє стати музикантом, але його родина не поділяє його захоплень, наполягаючи на "серйозній" кар'єрі. Після чергового конфлікту з батьками, Артур вирушає у вечірню прогулянку, де зустрічає Аліну, дівчину зі скрипкою, яка бачить у ньому талант і підтримує його прагнення. Разом вони починають шлях до здійснення своїх музичних мрій, але цей шлях не буде

Чи знаєте ви що таке зруйноване життя? Певною мірою кожен. Іноді при смішних ситуацій ви постійно стараєтеся змінити себе,свої звички,своє життя. В цій книзі я розповім як зруйнувалося моє життя в 12 років.....

- Даринка: я прийшла у новий клас після того як переїхала в інше місто. Для мене було несподіванкою, що я познайомлюсь з цікавим однокласником та дізнатись, що у цьому класі не все так ідеально як є на перший погляд. - Андрій: до нас в клас прийшла новенька дівчина. Вона здалась мені дуже приємною дівчиною. І так воно є, мила, добра, тендітна та ще й плюс до цього

Кожне літо Діана приїжджає в дитячий табір "Салют" разом із друзями. Робота вожатими стала для них ковтком свіжого повітря, а це місце - другою домівкою. Навіть тривала сварка з колегами не вплинула на їхнє бажання повертатися сюди з року в рік. Неприязнь між двома компаніями молодих вожатих виливалася в багато підстав і невдач, незважаючи на це, вони

Небезпечна пандемія приспала всіх дорослих.. лише діти лишились в цілому світі. Мілана, командир племені Вітрів всім серцем бажає знайти ліки. Але чи всі діти хочуть повернення дорослих? Можливо, краще створити справжнє місто, де живуть лише діти? Історія Гра почалась II не про спасіння, вона про місто Сонця.. хай славиться губернатор Євгеній!

ностальгічні спогади про Одесу.

Проблеми і конфлікти раз за разом! І більша з них через стосунки зі старшою сестрою Арі! А ще їду до тітки Бріанни на її день народження у Банхорт разом з нею...Що ж мені робити з цим?

– Страшно, мала? – запитує він хрипким голосом. – Ні, – я легенько похитую головою. Ніяка сила не може мене змусити відвести очі від його обличчя. – Ти такий великий і сильний, хіба ти образиш слабку дівчинку? Чому він так незвично реагує на мої слова? Моя долоня, прикрита його рукою, лежить на міцних грудях. «Його серце в моїй долоні?» – думаю я й чітко відчуваю