Поезія

"Меандри. Бузковий смичок" – цикл поезій зі збірки "Паморозопоезія" 2020-2024рр. Картина Тетяни Молодої 2024р.

Присвячується усім творчим людям!..

Сподіваюсь, коли Ви прочитаєте, ви зрозумієте, що близьких потрібно цінувати, і зрозумієте, що ви не такі слабкиЮ як Вам може здаватись....

Вірш, який відкриває душу, зігріває серце і переносить у світ щирих почуттів та ніжних спогадів. Це лірична історія, сповнена тепла, любові та віри в єдність душ, навіть попри відстань. Приємного читання!

П’єса у три дії. Невтішний письменник Івар Родонський сидить у власному кабінеті. Позирає з ваганням на письмовий стіл. Вороття немає, його життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Перед ним лежить заряджений на один постріл пістолет.

Тексти з минулого життя, які я ніколи не перечитую, але знаю, що десь у сховку - наче старі фото у загубленому альбомі - вони є.

Ці вірші — відображення багатогранності людського життя, від болю до помсти, від жаху до правди. Вони про почуття, в яких змішуються біль, сум, смерть та нереалізовані надії. Про життя, що проходить повз, відібрану волю і безнадійний кінець. У них таємниці пітьми, що криються в серці, і листи, що не дійдуть. Це не справжнє кохання, це — він, вона і їхнє «я», вічно

Набожні читачі однієї з соцмереж були обурені і щиро бажали авторці кари небесної за цей віршик.

Відверто про нас усіх...

Всі вірші які написані в цій збірці, адресовані моєму першому коханню. Але скоріше за все вони не дійдуть до цієї людини. Насправді дивно що я вперше покохала людину в свої 20 років, невзаємно, але я кохала і кохаю його досі. Дуже боляче розуміти що ми ніколи не будемо разом, але ці вірші, мої почуття, мій біль, сльози, мої емоції, все це моя душа. Я не настільки