Сучасна проза

Олександра почала життя з чистого аркуша. Їй вдалося втекти із пекла, однак страхи минулого не покидають дівчину. Здавалося що нова робота це маленький крок до тихого спокійного життя, однак низка випадковостей призводить до непорозумінь із босом. Тепер нестерпний власник не дає вільно дихати і робить все для того аби позбутися дівчини. Що ж станеться, якщо дві

Його парубочий вечір мав закінчитися приємним бонусом від друзів у вигляді дорогої повії, тільки от він помилився номером і натрапив на НЕЇ... Ми не повинні були зустрітись, та доля випадку не обирає. Тепер цей чоловік у мене в думках, у моїх снах та міцно вкорінився в серці. Він став моїм раєм. Солодким, бажаним, але забороненим. Адже він належить ІНШІЙ…

— Що це, Ксеніє? Назар завжди мене так називає. Ненависним ім’ям Ксенія, хоч я — Оксана. І знає, що мені це не подобається. Навмисне робить боляче. Але зараз я цьому навіть рада. — Заява на розлучення, — дивлюся йому просто у вічі. Так, ось так. З викликом. Хоча всередині все тремтить від страху. Усе стискається в жаху. Його очі звужуються. — Ти розумієш, що робиш? —

Що робити, якщо чоловік виявився зрадником і ти залишилася без житла, грошей і з малою дитиною на руках? Їхати в Карпати! Гори зцілюють та дарують шанс на нове кохання:) — Воу-воу-воу! Ти бачила який красунчик той Макс? А як він на тебе дивився! У-у-у-у…здається в когось накльовується роман. — Господи, Ларо, ну що ти мелеш? Тобі б книжки писати! Який ще там роман? Це

Я б з радістю поїхав в інший світ І забув би про все на світі, Згадував би лише очі твої, мов морок, і губи ніжного цвіту. Я б з радістю поїхав в інший світ, Лиш тільки взяв би тебе з собою. Ми б, як раніше, жили в тому будиночку, В якому так пахне весною. І не потрібні нам усі ці слова, Ми й так розуміємо одне одного, Але через гордість, ми загубились, Ми не знаємо,

Добре жити в казці, де раз у раз відбуваються дива! Але хіба неможливо створити диво власними руками і без усілякої магії?! Особливо в різдвяно-новорічні дні, коли повітря буквально просякнуте очікуванням свята та чарівництва. Так подумав Алекс і... створив! Це бонусне новорічно-різдвяне оповідання до книги "Не для сторонніх очей. Коли здійснюються мрії", з

— Маленьким дівчаткам не місце на тусовках, не вважаєш так? — Тебе забула запитати. І взагалі... я вже доросла. Залиш нотації своїй дівчині, - не дивлячись на те, що страшенно боялася, не збиралася мовчати, - удай, що тобі все одно. Не влізай у моє життя. Мені хочеться донести йому те, що своєю присутністю він лише отруює моє життя. Його моралі мені не потрібні. Азар

Шлюб — це прекрасно. Але тільки не тоді, коли він фіктивний та тріщить по швах. Двоє колишніх кращих друзів вирішили обманути долю та самих себе, погодившись на договір, що зіпсував життя. Тепер між ними тільки ненависть, образи та зневага. Як довго це зможе продовжуватись та чи буде таке бажане для них розлучення… А що ж буде після?

- Скажи, як ти опинився в інтернаті?–поцікавилася Айлін, опустивши погляд у підлогу. - Мене знайшли, в розбитій машині...Мені було чотири роки. Поруч зі мною знаходилась поранена жінка, яка невдовзі померла в лікарні, - відповідаю те, що запам'яталося з дитинства.-А що стосується тебе? Чому ти тут? -запитую, хоча мені було відомо про те, що вітчим Айлін вбив її матір

Чи можна вибрати між не коханим чоловіком та першим коханням?.. Подивимось...