На своє десятиріччя Вʼячеслав раптом дізнався, що є персонажем не дуже популярної гри «Outside our world». Що йому тепер робити із цією інформацією — змиритися чи повстати проти гравця, який буде брати контроль над його тілом з початком кожної ігрової сесії? І хто такий цей загадковий гравець? Що людей взагалі змушує грати в онлайн ігри?

На той час я вже й сама не знала чого я хочу? Що мені потрібно? А хіба мені ще щось потрібне від нього? Хіба нас ще щось пов'язує, окрім цього ненависного мені будинку? Я не знала. Занадто багато зайвого і так було вже сказано. В нас взагалі були хоч колись почуття? Так багато болю всередині. Так багато агресії. Сказано стільки зайвих слів! Стільки божевільних

Робота написана в рамках челенджу «Гра в слова». Приємного читання! Не забувайте також залишати коментарі та ставити вподобайки :) Завчасно дякую

Твір написано до флеш-мобу «Дракон-мільярдер», який запустила прекрасна Лариса Бондарчук. Тож обовʼязково зазирніть до неї. Перед цим поставте вподобайку і залиште внизу коментар. Обов'язково напишіть, як ви гадаєте: погодиться Юліана в кінці чи ні? Цікаво буде дізнатись ваші думки з цього приводу. Приємного читання!

Бідолашний, що ж тобі довелося пережити? Чому ти увесь час плачеш? Який же біль ти вже пізнав у свої неповні сім років? Якби я тільки міг полегшити твої страждання! Довірся мені, і я зроблю все для того, щоб ти ніколи більше не плакав. Ніхто ніколи не завдасть тобі болю. Я берегтиму тебе до кінця свого життя. Ти став для мене ангелом, який подарував нове життя. Я ж

Ну, обернули мене у вампіра проти моєї волі… Чоловік виявився тираном, постійно знущався наді мною… Потім покохала іншого, який зник на цілих пʼять років... Завагітніла від нього і тепер не впевнена, чи потрібна мені взагалі дитина, бо через неї він постійно кудись тікає від мене... Але ж в цілому я в порядку! Он і токсикоз вже не турбує! І печія зникла. Я ж в