Нехай лінія і тонка, але важливо, щоб вона не перервалася. Для цього ми розіграємо ще одну партію. Вона обіцяє випалити взаємні претензії, щоб наші почуття не загубилися в тенетах образ. Старання. Стратегії. Тортури. Спроби. Помилки. Та, сподіваюся, що гра вилікує нас від взаємно жалючих запалених зворотних реакцій цілющими і благотворними сумішами приємних

Я суцільно і цілком складаюся з правил, чеснот і переліку запитань. Я звик виживати день у день, рятуючи чужі життя. Я самодостатній. Я сам по собі. Тому що близько до себе нікого не підпускаю. І легко міняю одне місто на інше, намагаючись знайти в них відповіді на мої безперервні потоки запитань. Наприклад, хто є дівчина з моїх снів? Що вона робить у моїй

А у нас же все так лірично було. У риму. В асонанс. Кожен наш день складався в красиву поезію. Здавалося, всі ці роки зводилися непорушні будівлі вічного міста. А наша історія виявилася написами на піску. Всього одна хвиля - і все з легкістю змило. Адже почуття завжди тупляться й ламаються, натикаючись на суперечки. Спочатку зовсім непомітно. Та, все ж, зменшуються з

У дружби такі ж очі, як у Нього, а Вона не знає свого імені та не спить ночами. Вона збирає дорогоцінне щастя по краплях, щодня борючись із самою собою, і захоплюється Його добротою розміром з небо. Вона боїться настання середи кожного тижня й садить по всьому містечку альстромерії, купуючи їх для того, щоб подивитися на посмішку доставщика квітів. А ще в Неї є

Так, Пола занадто юна і занадто закохана. Як у перший раз. Коли щирість в очах і серце навстіж. По-справжньому, наче у дитинстві. Бо тоді весь світ здавався справжнім. Поки ще не розрослася колекція розчарувань у всьому, що вважалося загадковим. І, очевидно, Ліам зовсім не той, хто їй потрібен. Але для неї він - особливий. Шкода, що дівчина навіть не уявляє,

Каллі комфортно у своїй самотності. Її мало хвилює, що там зовні. Важливо тільки те, що відбувається всередині. І їй не потрібна жодна людина у світі. Вона сама вигадає собі цілий світ. Але дивний новий працівник вважає, що їй потрібно зійти зі своєї маленької орбіти, щоб не зійти з розуму. Він ненав'язливо прикрашає її монохромні дні. І все далі заводить у свої

Він пропонує мені зіграти партію в шахи? Я мало розуміюся на дебютах чи гамбітах. Думки навиліт з кожним дотиком його губ до моєї шкіри. Він занадто обеззброюючий... Занадто досвідчений... Він - занадто... Страх межує з божевіллям... Не хвилюйся. Тобі сподобається... Обміняй обачність на ейфорію. Це, як улюблена мелодія. Її хочеться відчувати в тілі знову і знову...