У творі відбивається вічне — краса природи, жіночого образу й почуттів. Ця історія — про зв’язок людини з природою, з собою, із любов’ю, яка не знає часу й меж. Слова тут мовчки говорять те, що відчуває кожне серце.
Історія про трьох друзів які вперше зустрілися за довгий час. За чашкою чаю вони згадують свої пригоди, обговорюють світ та трішки сумують за спільним минулим.