– Ти можеш не дотягувати як юрист, Юля. Я тебе навчу. Відпустка дам. Із сесією допоможу. Але мені потрібна абсолютна лояльність. Зрадиш хлопцю – твій вибір. – У мене немає хлопця, – перебиваю, почуваючись безглуздо. Ще гірше, коли суддя-Тарнавський байдуже відмахується. – Без різниці. Заведеш – можеш зраджувати. Зрадиш мені – пошкодуєш. Пульс частішає. Судячи з

— Новий обласний прокурор із наших. Чув? Я затримую подих, заплющую очі і прислухаюся до розмови батька з товаришем. — Так. Айдар Салманов. Завтра буде у нас у гостях. Ми віддаємо за нього Айку. Серце обривається. Є шанс, що я не дочула? Тому що Айка — це я. — Караєш за те, що вчудила? — Тато у відповідь мовчить, а товариш продовжує: — Правильно. За негідною

Настя знала змалку: "Веселові не здаються!" Вигнали із танцювальної трупи? Не біда. Мама втратила роботу? Переживемо. Доводиться танцювати у нічному клубі? Могло бути гірше. Скоро все налагодиться. З’явиться робота. Трудові будні в клубі "Батерфляй" залишаться в минулому, як і пильні погляди власника цього місця, котрі так хвилюють. Або... Можливо