Ні на що не претендуюча замальовка одного дня звичайного робочого у загниваючому іржавому світі майбутнього. Високі технології, низький рівень життя і трохи мрій про дні, що ще можуть бути світлими.

Іноді достатньо єдиного погляду, єдиного дотику, щоб незнайомець став для тебе всім. Уві сні й наяву, у кожній думці, проростаючи в найглибші куточки свідомості, як прогресуюча хвороба, наче зуд, до якого неможливо дотягнутися, і він невідворотно зводить з розуму. Він мусить бути твоїм, безроздільно, за будь-яку ціну. Відчуття реальності розмивається у переплетінні

Буває так, що випадкова зустріч стає точкою неповернення, поділивши життя на "до" та "після". І добре, коли страждання, біль та сумніви лишаються за межею “до”. А якщо навпаки, а ти все одно не можеш припинити гризти кактус, бо він такий — один на все життя? P.S.: Сайт, незалежно від мого вибору, вирішив, що твір 18+. Маю зауважити, що він

Будучи викладачем на факультеті езотерики, Кай налаштований на розмірений навчальний рік, але все йде шкереберть з появою звабливого вампіра з очима кольору бургундського вина та оксамитовим голосом. Брудні думки пускають коріння в уяві Кая, штовхаючи на вчинки, про які не прийнято казати вголос. Вампір, сам того не підозрюючи, повністю опановує його думками. Але що,

Що може піти не так на арктичній станції, ізольованій від світу та відрізаній від комунікацій хуртовиною? Невимовні позавимірні знахідки під товщею льоду? Безпідставні смерті? Хаос, спричинений всеохоплюючою параноєю? Посеред ночі хтось проникає у твою кімнату, і спросоння приємно бачити добре знайоме обличчя… Але, зачекайте, хіба ще ввечері воно не лежало, задубіле,