“Васильки” — вірш Володимира Сосюри, написаний 1939 року.

У вірші Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати…” лірична героїня хоче стати піснею, яка б літала світом і дарувала красу людям.

«За́світ вста́ли козаче́ньки» — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою

“З нічних молитов” — вірш Івана Малковича.

“Чоловічий танець (Аркан)” – вірш видатного українського поета Василя Герасим’юка.

«Ой, не ходи́, Гри́цю, та й на вечорни́ці» — українська народна пісня середини XVII століття. Авторство належить напівлегендарній поетесі і співачці Марусі Чурай.

“Бачиш: між трав зелених” — вірш Володимира Підпалого, написаний верлібром.

“Думи мої, думи мої” — вірш Тараса Шевченка, ліричний вступ до «Кобзаря», літературний маніфест молодого автора, який представляє загалові свою першу книжку, а з нею — свій голос як національного поета України.

“Осінь” — вірш Володимира Сосюри.

Остап і Соломія закохані одне в одного, проте їм судилося жити у тяжкі роки, коли «вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». Злий пан віддає Соломію заміж за нелюба, а Остапа відправляє у рекрути. Остап зважується на втечу, а Соломія, перевдягнувшись у молодого парубка, також слідує за ним. По дорозі вони зустрічають інших знедолених людей, котрі шукають волі,