BooksUkraine.com » Хмаринка теґів » Список шкільної літератури 8 клас » Сторінка 4
Васильки
“Васильки” — вірш Володимира Сосюри, написаний 1939 року.
Читати всі книги автора:Володимир Сосюра
Читати книжку онлайн
Хотіла б я піснею стати
У вірші Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати…” лірична героїня хоче стати піснею, яка б літала світом і дарувала красу людям.
Читати всі книги автора:Леся Українка
Читати книжку онлайн
Засвіт встали козаченьки
Шкільні підручники
«За́світ вста́ли козаче́ньки» — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою
Читати всі книги автора:Маруся Чурай
Читати книжку онлайн
З нічних молитов
“З нічних молитов” — вірш Івана Малковича.
Читати всі книги автора:Іван Малкович
Читати книжку онлайн
Чоловічий танець (Аркан)
“Чоловічий танець (Аркан)” – вірш видатного українського поета Василя Герасим’юка.
Читати всі книги автора:Василь Герасим'юк
Читати книжку онлайн
Ой не ходи, Грицю
Шкільні підручники
«Ой, не ходи́, Гри́цю, та й на вечорни́ці» — українська народна пісня середини XVII століття. Авторство належить напівлегендарній поетесі і співачці Марусі Чурай.
Читати всі книги автора:Маруся Чурай
Читати книжку онлайн
Бачиш: між трав зелених
“Бачиш: між трав зелених” — вірш Володимира Підпалого, написаний верлібром.
Думи мої, думи мої
“Думи мої, думи мої” — вірш Тараса Шевченка, ліричний вступ до «Кобзаря», літературний маніфест молодого автора, який представляє загалові свою першу книжку, а з нею — свій голос як національного поета України.
Читати всі книги автора:Тарас Шевченко
Читати книжку онлайн
Осінь
“Осінь” — вірш Володимира Сосюри.
Читати всі книги автора:Володимир Сосюра
Читати книжку онлайн
Дорогою ціною
Остап і Соломія закохані одне в одного, проте їм судилося жити у тяжкі роки, коли «вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». Злий пан віддає Соломію заміж за нелюба, а Остапа відправляє у рекрути. Остап зважується на втечу, а Соломія, перевдягнувшись у молодого парубка, також слідує за ним. По дорозі вони зустрічають інших знедолених людей, котрі шукають волі,