BooksUkraine.com » Сучасна проза » Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор 📚 - Українською

Читати книгу - "Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор"

14
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Я за тебе (не) піду!" автора Ванда Трезор. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!
Електронна книга українською мовою «Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор» була написана автором - Ванда Трезор, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "BooksUkraine.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Сучасна проза".
Поділитися книгою "Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор" в соціальних мережах: 
Марта закохана і вагітна, але Рест іде до іншої та вимагає у дівчини зробити аборт. Тоді вона вирішує терміново вийти заміж і проводить відбір женихів. Але так сталося, що дівчина закохується! У справді чудового чоловіка. Тут і колишній повертається в її життя і переконує, що кохає і хоче з нею одружитися. Пригоди, справжнє кохання, детективне розслідування і дуже несподіваний фінал...

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 78
Перейти на сторінку:
Глава 1

- Що за дурня? Чому тут заборонені телефони? Це якісь приколи? – Рест нервово тицяє в екран телефону, але він не реагує.  

- Хазяїн бару - колишній айтішнік. Пішов на пенсію і відкрив цей бар. Але поставив програму-глушилку у приміщенні. Всі телефони глючать. Легше піти в інший бар, або просто відкласти телефон, - сказала я, спокійно потягуючи із трубочки сік. – І знаєш, над ним спочатку сміялися. Казали, що всі клієнти оминатимуть це місце десятою дорогою, аж надто всі звикли до телефонів у руках. А потім і собі почали таке вводити. Сюди приходять люди, які втомилися від ґаджетів і хочуть простого живого спілкування. Як ми з тобою, наприклад, правда милий? 

Я хитро посміхаюся, а Рест кидає останній погляд на телефон і ховає його в кишеню. Все одно злий. Знаю, хоче писати повідомлення, пов'язані з роботою. Любить всіх контролювати. Але зараз дев’ята вечора. Хай люди відпочинуть, а ми поспілкуємося. Може. Бо я маю для нього новину. Гарну. Напевно.  

- Що ж, давай поспілкуємося, - він п'є тонік дрібними ковтками і дивиться на мене з-під густих брів.  

Гарний він, чортяка. Красунчик. Таких люблять жінки. І я люблю його. Він знає. Ми вже рік разом, і майже кожного дня не можу відірватися від цього красеня. Добре, що живемо порізну, бо побут, напевно, вбив би ці почуття новизни й гостроти зустрічей. Або й ні.

Не можу зрозуміти, чи хочу за нього заміж чи ні. А от дитину хотіла б однозначно. Буде гарний син чи донька. А мені давно пора народжувати. Лікарі - як змовилися: "Час іде. А вам треба народжувати!". Про дитину й буде сьогодні розмова. Вона вже є. Дитина. Десь у мені. Моя. І Рестова. Скажу йому про це зараз.  

- Ресте, хотіла сказати тобі одну важливу річ, - починаю я. Мене трохи трясе від нервового збудження. Цікаво, як він відреагує. Напевно, зрадіє. Я дуже зраділа, коли побачила ті легендарні дві смужечки. Дуже. - Справа в тому, що я від тебе... Що в нас буде...

Телефон перериває мої слова і дзеленчить мелодією модної в цьому сезоні пісні про кохання. Всі пісні про кохання. І це чудово.

- А ти казала немає зв’язку! - репетує радісно Рест і гарячково шпортається в кишені, дістає телефон і тисне зелену кнопку на екрані. 

Але натискає, напевно, щось не те, і вмикається гучний звук. Із того боку я чую сухий жіночий голос, який короткими фразами неначе вбиває в мене цвяхи, розпинаючи на хресті моїх райдужних надій. 

- Ресте, я від тебе вагітна! У нас буде дитина! – повторює жінка з того боку телефону мої слова, які я, саме я повинна була йому зараз сказати.

Я! Це я повинна була сказати! Це я вагітна від цього красунчика! Але, виявляється, сьогодні не одна я така.  Нас принаймні двоє... Аж на сміх мене пробило. Я стиха загигикала, нервово почала гризти трубочку і втягувати в себе сік. 

Рест зиркає на мене, натискає щось на екрані і жінка вже не верещить про вагітність, а стиха хлюпає словами йому в трубку.  

- Я зараз приїду, - кидає він. Дивиться на мене і каже. - Це якесь непорозуміння. Я все виясню. Мушу піти. Ти хотіла сказати мені щось важливе? Це почекає до завтра? 

- Так, звичайно, почекає, - киваю і відвертаюся, щоб, не дай Боже, він не побачив в моїх очах сльози. - Але все й так зрозуміло: ця жінка вагітна від тебе. І ти незабаром станеш татом. Це ж чудово! - сподіваюся, мій голос не тремтить.

- Ти не так все зрозуміла, - каже він. Встає, кидає на стіл п’ятсот гривень однією купюрою. – Заплатиш за напої. Я пішов. 

Він виходить за двері бару, а я рву ті п’ятсот гривень на дрібні шматочки. Нерви. Звичайно, я ж вагітна. Вони всі стають нервові. Вагітна. Так. Від цього красунчика. Але його гроші мені не потрібні. Мені вже нічого не потрібно. І він мені не потрібен! Тільки не він!

Я сплачую карткою за наші напої і виходжу з бару. Надворі ніч. Місто глушить сяйво зірок, але все одно їх видно. І я навіть можу знайти Велику Ведмедицю.  

Треба поїхати в село. Відпочити. А там буде видно, що робити далі.  

Я викликаю таксі і їду додому. 

Зранку мені дзвонить подруга. Варвара з нашого офісу. Повідомляє неймовірну новину: шеф одружується! Весь офіс гуде! Його обраниця - Мар'яна, дочка власника нашої компанії, Григорія Петраша.

- Вона, кажуть, залетіла від нього, і тепер Петраш вимагає одруження, - шепоче в трубку Варвара. - А шеф, думаю, не проти, адже прагне кар'єрного росту вже давно. А тут такий карколомний стрибок! Візьмуть, напевно, в сімейний бізнес. Компанія з мільйонними прибутками - це вам не собака чхнув!

- Кіт, - кажу я.

- Який кіт? - дивується Варвара.

- Кажуть, не кіт чхнув. Мабуть, - пояснюю споквола. 

- Та ну тебе, - сміється дівчина і знову продовжує ошелешувати мене грандіозними новинами. - Шеф не опирається, навіть ходить задоволений. І вже замовив у піарників шаблони для весільних запрошень, хоче переглянути.

Я мовчу. Сонце світить з вікна і весь світ продовжує існувати. Нічого не змінилося відтоді, як моє кохання розбилося на друзки. Дивно. Я колись читала, що деякі філософи стверджували, що весь світ існує лише для тебе одного. Але, виявляється, це не так. 

- А ти, коли будеш? – питає Варвара.  

- Я звільняюся, - шепочу в трубку.  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 78
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор"