Читати книгу - "Бешкетниця Града, Еммі Берн"

— Ну що ж, Катруся, роботу в охороні тобі не бачити, але ти мене зацікавила... Давай так: завтра о восьмій ранку я буду чекати тебе тут. Виконаєш завдання по стрільбі, і я обіцяю подумати над роботою, яка тобі ідеально підійде, – холодно кажу та спускаю погляд до її губ, що вона одразу ж помічає та стискає їх від злості. — Для вас Катерина. І так, якщо ви запропонуєте мені якусь вульгарщину, жодна охорона не врятує вас від моєї кулі, яку я випущу в ваше коліно, Ярославе Градов, – дівчина стає в її очах стільки рішучості, стільки злості... — До завтра, Катруся, – спеціально розтягую її ім'я, щоб позлити. — Катерина... І вам також гарного вечора, – швидко промовляє та одразу ж йде геть. Ну що за дитячий садок? Ось цього мені не вистачало до повного щастя – дівчиська.