Читати книгу - "Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін"

 - Татарина? Чому ти сказала татарина?

 - Ну він смаглявий, на вигляд східної національності, очі карі, але лише трохи вузькі, не такі, як у казахів чи китайців...

 - Коли ти вимовила слово: «казахів», мені пригадався той, хто народився від змішаного шлюбу кримського татарина Мамеда та казашки Айгиз, і народився він саме 30.06.1954 року в день того доленосного затемнення!

 - Девлет Карімов? У жилах якого тече кров кримських ханів?

 - Можливо, що так! Син колишнього друга мого дідуся...

 - Але як його знайти? Слухай, давай складемо фоторобот у якійсь міліцейській дільниці!

 - У мене, здається, є простіше рішення... Я спробую вирахувати його через базу даних закордонних паспортів, а підтвердити ім'я та прізвище людини, яка летіла з тобою одним рейсом, нескладно, адже це був історичний для України рейс!

 Родіон задумався і вимовив:

 - До того ж, Девлет може виявитися ворогом нашої країни, адже під час початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році вихованці шкіл кунг-фу «Чорний лотос» брали найбезпосереднішу участь у захопленні органів державної влади на півдні України, начебто «секту» спеціально створювали і фінансували для цих цілей...

 До столика, за яким сиділи Родіон та Елла, підійшов офіціант і, намагаючись не заважати співрозмовникам, почав прибирати посуд, зібравши всі предмети зі столу на тацю, він ввічливо звернувся до Родіона:

 - Що-небудь ще бажаєте?

 - Так, будь ласка, дві кави.

 - Уточніть, будь ласка, яку саме? Можу порекомендувати вам нашу фірмову - «фейрі».

 - Фейрі? - перепитав Родіон. - Я думав, що її можна спробувати лише в одному закладі в Україні, у знаменитому кафе «Під клепсидрою» у Львові?

 - Вважайте, що ми його філія. Так що? «Фейрі»?

 - Ти не заперечуєш, люба? - запитав Родіон в Елли.

 - Я не знаю такого, довірюся твоєму смаку. Нехай буде «фейрі».

 Офіціант, зробивши уклін головою, пішов.

 - Хоча я б із задоволенням знову випила фірмову каву водолазів під назвою: «Татарське зілля», - казала Елла. - На жаль, мені таку смачну каву, як я пила на борту «Кефісу», приготувати не вдалося, занадто гіркий смак вийшов...

 - Це від того, що ти не знаєш точної пропорції, скільки потрібно класти корінців лепехи на чашку, я тебе навчу...

 У цей момент офіціант виніс у зал на таці дві філіжанки кави, на яких горіли синім полум'ям вогні, і попрямував до столика Родіона та Елли.

 - Будь ласка, ваша вогняна кава, - виставляючи чашки з вогниками на стіл, чемно сказав офіціант.

 - А, як її пити? - посміхнулася Елла.

 - Давай разом задмемо ці вогні, але перед цим загадаємо бажання!

 - Після того, як ми знову разом, бажання тільки одне - скоріше б закінчилася ця клята війна!