Читати книгу - "Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв"

цілковитому занепаді, ходить на чотирьох, їсть траву та п’є воду разом із тваринами на водопої. Зустріч із повією виявляється для Енкіду щасливою. Повія вчить його насолоджуватися любовними радощами, їсти хліб замість трави і пити пиво, «як заведено у земних людей». Енкіду не вдовольняється наперстком. Коли він випиває сім горнят пива, його «серце радіє і обличчя ясніє». Згідно з «Епосом про Гільгамеша», лише тоді Енкіду стає людиною!

Сп’яніння було для шумерів Межиріччя культурним станом. Вони додали систему бухгалтерського обліку пива навіть у першу в світі абетку понад 5000 років тому81. Письменник, що полюбляв пиво, був задоволений умовами, створеними в Межи­річчі. Денний заробіток виплачували пивом, письменницький талант був у пошані. Кожен шумер мав право на денну норму пива, що становила два-п’ять глечиків залежно від соціального стану. Найміцніше пиво було призначене лише високоповажаним особам. Релігійні обряди також треба було оплачувати пивом. Священики вимагали сім глеків пива і 420 хлібин за похоронну відправу. Це викликало в народу роздратування, і цар Урукагіна знизив цю норму до трьох глеків і 40 хлібин82.

У Межиріччі пиво пили за допомогою очеретяних соломинок. У шинках до пива подавали цибулю

Стародавнє Межиріччя було б раєм для працівників готельної та ресторанної сфери, оскільки подавати напої було поважаною професією. Цар Ур-Нанше, що у 2600 році до н. е. заснував видатну династію, навіть зобразив себе поміж двох пивочерпіїв із наповненими горнятами в руках. Цар завжди мав при собі таких помічників, і вони були шанованими особами в палаці83.

Прихід до влади вавилонців приблизно у 2000 році до н. е. не вплинув на пивоварну промисловість Межиріччя, яка процвітала. Перший видатний вавилонський цар Хаммурапі підкреслив у своєму знаменитому зводі законів важливість пива. У 1901 році на знайденому в Сузах діоритовому стовпі більш ніж два метра заввишки було написано, що, коли шинкар продаватиме пиво за завищеними цінами, його буде кинуто в річку. «Якщо шинкарка не приймає плату за алкогольний напій зерном, а бере лише сріблом, важачи великою кам’яною гирею, або дає напій за вартістю менший, ніж зерно, шинкарку буде визнано винною і кинуто у воду», — однозначно гласить закон84. Кинуто у воду означало, що її буде втоплено.

Законодавцеві, що жив у XVIII ст. до н.е., цінова політика «Алко»[9] не припала б до душі. Чиновники Хаммурапі з кучерявими головами відразу покидали б зі злості все вище керівництво «Алко» в річку. Із соціально-політичного обґрунтування високого податку на алкоголь у Північних країнах укладач найдавнішого у світі зводу законів лише посміявся б. Попередження щодо згубного впливу алкоголю пройшло повз прикрашені сережками вуха вавилонян.

Хаммурапі і його піддані, звичайно, погоджувалися з тим, що надмірне вживання пива справді призводило до таких побічних ефектів, як «роздуття тіла» і «похитування». Проте від цього були дієві ліки: коли хтось випив алкогольний напій і його ноги хиталися, а в очах двоїлось, йому давали одним ковтком випити вина, до якого було підмішане насіння різних рослин85. Хоча такий лікарський напій, вочевидь, помножував ефект від випитого, у Межиріччі вірили, що лише алкоголь має дію на алкоголь. Таке уявлення було зрозумілим у культурі, де розрізняли 19 рівнів якості пива і де пивоварів поважали настільки, що їм не треба було навіть відбувати військову службу86.

Вавилоняни змагалися з єгиптянами за звання «наймокрішої» нації давнини. У Вавилоні робітники мали право на щоденні два горнятка пива, чиновники — на три, жінки, які працювали при дворі або у храмі, — на три горнятка медового пива. Верховним священнослужителям дозволялося вицмулити очеретяними соломинками цілих п’ять горняток пива. Під час храмових торжеств ці порції зростали87.

У єгиптян щоденна норма пива також дорівнювала двом горняткам88. Єгиптяни часто влаштовували п’янки, метою яких було довести гостей до цілковитого сп’яніння. Вони пили багато і не вважали це надто великою проблемою. До того що хтось непритомнів од алкоголю, ставилися настільки ж буденно, як і до поїдання їжі. Коли повноправний громадянин вирушав у пивний рейд, він брав із собою в дорогу двох рабів і одного вільного89. Доставка п’яного додому проходила легко і просто з використанням здорового глузду.

За часів фараона Ехнатона пиво особливо лилося рікою і масове вживання пива солдатами стало проблемою90. Фараон Ехнатон сам не гребував пивом: на його зображеннях, що збереглися, видно, що у нього був чималий пивний живіт.

Єгипетські свята були бучними. Часто на малюнках зображений гість, який наївся і напився так, що йому аж зле. У нього тече з рота, його сусіди за столом звичним рухом підтримують йому голову і за потреби відносять його до ліжка. Сліди сумної події зникають, і веселощі продовжуються91.

У Єгипті гарними манерами вважалося бути п’яним під час торжеств. Найвизначніші свята проводили на честь богів, і вони могли перериватися на період робочого тижня. На славу богам можна було кричати п’яним. Люди переміщалися всі разом і сміялися, задоволені життям. Одним із найбільших свят був Опет, який за часів 20-ї династії тривав цілий місяць92.

За часів розквіту давніх культур алкоголь приносив людям радість. Ішлося не лише про радість, яку відчуваєш, коли починаєш п’яніти. Алкоголь уважався символом родючості та життєвого потоку, справжньою рідиною життя, ліками.

Рідина життя

Велика пошана, з якою ставилися до алкоголю в Межи­річчі та Єгипті, почасти базувалася на переконанні, що алкоголь робить людину здоровою і додає їй життєвої сили. У Межиріччі співали хвалебних пісень пиву: пиво має благодатний вплив на печінку й серце. У віршах співали, що улюблені бочка для відділення бруху і посудина під нею кажуть одна одній дубул-дабал. Так називали веселий звук, який безперервно лунав у приміщенні для бродіння пива93. У пиві містилася цілюща божественна сила. У Єгипті на честь покровительки медицини богині Сехмет влаштовували жертвоприношення, які супроводжувалися триденним гулянням. Жерці богині Сехмет переважно були лікарями й уважали пиво надзвичайно корисним для здоров’я94. В Єгипті школярам теж давали пива за обідом, адже вірили, що воно запобігає шлунковим і нирковим хворобам95. Медичний посібник «Папірус Еберса» налічує 700 різних рецептів. У більш ніж ста з них важливим складником є пиво96.

Уявлення про цілющий вплив алкоголю глибоко вкорінене також у християнській традиції. Жоден