Читати книгу - "Політ ластівки. Книга 1, Ольга Кост"

- Познайомтеся, це – Том. Ми вчимося в одній школі. Приємно познайомитися Джуді, ти теж дуже гарна.

Дівчина і за правду гарна, миловидне личико, пряме густе волосся, але от її одяг. Як на мене занадто відкрито: шкіряна міні-юбка, топ, що відкриває огляд на її плоский живіт. Поверх топу накинута чорна джинсова куртка і завершають образ високі кеди.

- Привіт, і мені приємно з вами обома познайомитись.

Чую голос Тома, не привітався лише Алекс, скеровую погляд на нього.

Очима він оглядає моє вбрання, його погляд сканує мене згори вниз, трохи на довше затримуючись на вирізі мого топу і на моїй зачісці.

Вирівнюю спину, злегка піднімаю підборіддя і відкидаю волосся за спину.

- Привіт, Алексе. Ти якийсь мовчазний сьогодні. Як твої справи? Не знала, що в тебе є дівчина.

Але у відповідь я чую солодкий, мов цукрова вата,  голос Джуді.

- Ми разом не так давно, Алекс був ну прямо скелею, але я її підкорила. Так, любий?

- Саме так, Джуді. Всім доброго вечора. Приємно познайомитися з тобою Томе. Олівія так багато і так захопливо про тебе розповідала, -  крива посмішка блукає на обличчі хлопця, а його очі дивляться на мене.

- Дякую, що підізвали нас. Довелося би простояти тут пів фільму у черзі.

Всі разом забираємо наші замовлення. І я дуже сподіваюся, що це наша остання зустріч. Ми підемо на бойовик, а вони,напевно, на ту мелодраму і більше ми не побачимось.

І яке моє розчарування, коли вони йдуть слідом за нами у залу. Добре, що хоч сидіти будемо не поруч, наші місця на ряд нижче, ніж їх. У залі людей не багато, вільних місць удосталь . Сідаю з лівої сторони від Тома аби бути далі від цієї парочки. Світ гасне і починаються трейлери майбутніх прем’єр.  В себе в голові помічаю, які мені сподобались, можливо піду на них з Наталі або з Максом.

Починається фільм зі сцени, як чоловіка, прив’язаного на вулиці до стільця,  обливають крижаною водою. Він увесь побитий, розбиті ніс, брова, губа. Він спльовує кров і дивиться на свого кривдника – це дебелий чоловік, в руках якого залізна кочерга до каміну, він нею починає бити чоловіка по ребрах.

Відводжу погляд від екрана. Не можу дивитися на таке. Набираю трохи попкорну. Може хоч їжа мене відволіче. Дивлюсь на Тома, він занурений у картину на екрані. Відчувши мій погляд, повертається до мене і схиляє голову до мого вуха.

- Все добре? Тобі не подобається?

- Дуже цікавий фільм. Просто не люблю вигляд крові. Коли будуть такі сцени я буду відвертатися, добре? – шепочу на вухо хлопцю.

Том стискає мою праву руку в своїй, підносить до своїх губ і злегка цілує.

- Якщо тобі не приємно, можемо піти. Сходимо на інший фільм. Згоден навіть на ту мелодраму.

- Ні, мені цікаво, - хитаю головою.

- Ти – чудо. Йди до мене.

Том тягне мене в свої обійми, трохи від нього відсуваюся, але згадую про парочку, яка сидить над нами і сама кладу голову на плече хлопця, а він мене обіймає одною рукою за талію. Зазвичай я не дозволяю нікому мене обіймати, крім близьких мені людей, але зараз мені цього хочеться. Переконую себе, що це через те, що Том мені подобається, а не через присутність Алекса.

Трохи повертаю голову в сторону де сидить парочка, сподіваюсь, що за Томом мене видно. Довгі ноги Джуді перекинуті через коліна Алекса, правою рукою вона обіймає його за талію, а голова лежить на його плечі. Та вона майже вся на нього вилізла. Вони ж не одні, як можна так себе вести. Ще трохи відхиляю голову аби побачити Алекса. Але це моя помилка. Його очі одразу знаходять мої. Дивляться з викликом. У напівтемряві хлопець виглядає ще гарніше, тіні підкреслюють його вилиці, а очі виглядають ще темнішими. Алекс мені підморгує лівим оком і по хазяйськи проводить рукою по нозі дівчини від коліна до стегна, повертається до неї і цілує в скроню.

Мов ошпарена, повертаюся до Тома і кладу голову назад на його плече. Перед очима рука хлопця, яка прямує по нозі дівчини. Міцно зажмурюю очі аби відігнати цю неприємну картину.

- Моя пропозиція все ще в силі, - на вухо каже мені хлопець.

Не розуміючим поглядом дивлюсь на хлопцях і тут же чую звуки ударів з екрану.

- Це не через фільм. Ніяк не можу звикнути до контактних лінз. Іноді треба просто прикрити очі і стає легше.

- Моя мама теж носила лінзи, але вже три роки як зробила корекцію зору і більше ніякого дискомфорту.

- Рада за неї. Мені, на жаль, поки не можна.

Хлопець міцніше мене обіймає і цілує в щоку. Залишок фільму ми мовчки сидимо в обіймах одне одного. На Алекса я більше не дивлюсь. Фільм виявляється не таким вже і жахливим. Але його кінець мені зовсім не сподобався.  В смерті батьків головного героя винна його тітка -  молодша сестра його матері – яка хотіла всі гроші їх сім’ї собі і чоловіка сестри вона колись кохала, але він її не обрав. І закінчився фільм тим, що вони вбили одне одного. Так і обірвався цілий рід. Невже не можна було залишити героя живим. Три фільми про звичайну помсту, яка застелила розум хлопця.

- Давай посидимо в кафе на першому поверсі. Ти голодна?