Читати книгу - "Політ ластівки. Книга 1, Ольга Кост"

- Ну от. Все безпечно та майже законно. Красуне, погоджуйся.

Я вагаюся, оглядаю всіх в кімнаті. По погляду Наталі бачу, що вона не проти.

- Але якщо я скажу поїхали, то ми їдемо звідти негайно.

- Звісно, обіцяю, - посміхається Роман. – Дівчатка збирайтеся, маєте виглядати приголомшливо.

Я відходжу від Алекса та прямую нагору, подруга йде слідом за мною.

- В мене погане передчуття, - кажу сама собі.

- Ліві, буде весело. Ми ж не будемо нічого вживати, лише алкоголь.

- Нат, я тебе прошу давай без цього.

- Ліві, час скористатися твоєю чудо-шафою, - ігнорує мої слова дівчина та прослизає в гардеробну.

Я сідаю в крісло в гардеробній та чекаю, що мені принесе подруга.

Її вибір пав на мереживний зелений топ та чорну шовкову міні-спідницю.

Подруга бачить мій погляд та зведену брову.

- Зверху доповнимо шкіряною куркою.

- А взути я маю підбори?

- Звісно. І це не образ шльондри, я тебе запевняю. Просто клубний прикид. А я вдягну цю.

Подруга вказує на рожеву шовкову міні сукню.

- Або можемо помінятися, але цей топ в грудях мені буде завеликим.

- Ненавиджу рожевий колір.

- Тоді швидко в душ.

Вставляю в очі лінзи, ще не вистачало загубити там окуляри. Волосся висушує феном, поки подруга приймає душ.

- Чудово, волосся так і залишимо хвилястим, - каже дівчина, закриваючи двері ванної кімнати.

Через ще довгі для мене хвилин двадцять ми спускаємося вниз. Наталі зробила мені легкий макіяж, виділяючи вилиці. Але в цьому одязі відчуваю себе занадто оголеною, постійно відсмикую спідницю нижче.

- Ти одягла шикарні чорні бікіні, не переймайся, якщо сьогодні хтось їх побачить, - підморгує мені подруга.

Боляче щипаю подругу за руку.

Наталі в своєму вбранні тримається впевненіше, хоча макіяж в неї яскравіший та й підбори вищі. Може не все так погано.

Ми спускаємося вниз, Роман нудиться біля вхідних дверей.

- Дівчата, вже убер приїхав.

- Убер? Ми не на машині Макса? – дивуюся я.

- Біля того заводу краще машини не залишати, - відповідає Макс та скептично оглядає мій одяг, але нічого не каже.

Я спускаюся до Алекса, він просто дивиться на мене.

- Я знаю це занадто, можу піти швидко переодягнутися, - кажу тихенько хлопцю на вухо.

- Ластівко, якщо ти зустрічаєшся зі мною, це не означає, що ти маєш одягнути хіджаб. Ти виглядаєш неймовірно.

- Справді? – посміхаюся я.

- Так. Але це і означає, що я буду пильнувати всіх, хто затримає свій погляд на тобі занадто довго.

Я сміюся та цілую Алекса.

- Облиште ці телячі ніжності. Таксі чекає, - нервує Роман.

Ми виходимо на вулицю, брат замикає двері.

- Мінівен? Ми їдемо на вечірку на мінівені? – впирає руки в боки подруга.

- Так, Наталі. А треба було ще довше збиратися. Я не хотів замовляти дві машини. Вийдемо за квартал від заводу і трошки прогуляємося.

Макс сідає біля водія аби показати, де зупинитися. Ми сідаємо з Наталі назад, хлопці попереду нас.

- Ти помітила яким поглядом на тебе дивився Алекс? – схиляється до мене подруга.

- Наталі, - попереджаю подругу.

- Якщо ти сьогодні не повернешся додому, я тебе прикрию, - посміхається подруга.

- Нат, ми не будемо поспішати.

Дівчина лиш посміхається.

Машина завертає в покинуті квартали біля заводу.

- Атмосферненько, - цокає язиком подруга.

Макс розраховується з водієм і ми виходимо.

В мене по спині повзуть сироти, охоплюю себе руками.

- А ми точно туди приїхали? – злегка налякано запитую я.

- Так. Страшно, сестричко? – посміхається мені брат.

- Ні, - твердо відповідаю братові.

Алекс бере мене за руку і ми йдемо кварталом вниз. Роман лепече про розповіді Меган про цю вечірку.

- Тут повна анархія. Алкоголь який хочеш, але дівчата не пийте з чужих рук. Можна в бармена і травки взяти чи спеціальне печиво.

- Ніяких наркотиків і ніякої травки, - даю другу потиличник. – Я не жартую.

- Ліві, - починає хлопець.

- Навіть чути нічого не хочу. Я тебе вб’ю прямо там при усіх. Тобі завтра на літак.

- Я зрозумів. І не хотілося мені взагалі-то. О, і дівчатка ходіть в туалет тільки удвох або краще з хлопцями. В них часто не працює чоловічий і всі ходять в жіночий, а там ви побачите і наслухаєтеся багато чого.