BooksUkraine.com » Фентезі » Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич 📚 - Українською

Читати книгу - "Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич"

35
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Від вічного кохання лише неприємності" автора Лариса Лешкевич. Жанр книги: Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 114 115 116 ... 125
Перейти на сторінку:
48.2

Макс і Каріна розташувалися біля басейну.

Гайя наблизилася з тильного боку, не видаючи своєї присутності і зупинилася, вирішивши поспостерігати.

Макс щось жваво розповідав Карині.

Дівчина слухала його, посміхаючись і трохи схиливши голову набік, що означало підвищену увагу.

Дуже добре була знайома Гайє ця посмішка: широка, з демонстрацією рівних, білих зубів та ніжно-рожевих ясен. 

Карина так усміхалася тільки тоді, коли співрозмовник її справді цікавив. І неважливо про що він говорив, хоч про тригонометричні рівняння!

Та й азартний блиск у темних очах Макса міг означати лише одне: Каріна,  яка вольготно розвалилася в шезлонгу, одіта   відкритий,   блискуче-синий купальник,  привертала его увагу.

Ось Карина дзвінко розреготалася, закинувши голову, простягла руку і кокетливо шльопнула Макса по зап'ястю.

Гайя оббігла  садок  і вийшла до басейну з головного входу.

Макс схопився,  трохи збентежено  потягнувся їй назустріч. Вона підставила  цому щоку для поцілунку.

– Довго ти сьогодні спала, – промуркотіла Карина, –  А мене тут твій друг розважає.

– Тебе вже кудись поселили? – запитала Гайя у Макса.

– І навіть нагодували. Я трохи раніше прилетів. Але не захотів тебе будити.

– То чим сьогодні займемося? –  Карина  спокусливо витягнулася  у шезлонгу.

– Хочу закінчити огляд маєтку… А в тебе тепер з'явився супутник. Погода чудова, якраз для прогулянок містом, – відповіла Гайя.

Вона вирішила, що зближення Макса з Каріною може виявитися вдалим варіантом для обох.

По суті, змінюючи одну відьму на іншу, Макс не втрачає, а навпаки – набуває.

Карина багата спадкоємиця, походить із знатного роду, а найголовніше –  вона вільна і готова до кохання.

– Можете гуляти хоч цілий день! – додала Гайя.

– А ти? – круглі щічки Карини порозовіли.

–  Я знайду час для відпочинку, не хвилюйся!

– Згодна, якщо Макс не проти, – сказала Карина, кинувши  на хлопця швидкий, гарячий погляд.

–  Я не проти, – той знизав плечима. – Але, можливо, тут знадобиться якась допомога! – додав невпевнено.

– Нічого не знадобиться. Верлена залишиться зі мною,  до того ж тут  повно  робочих рук, –   похитала  головою Гайя.

У душі вона насолоджувалась тим, як ці двоє намагаються приховати  свій інтерес одне до одного.

–  Тоді прямо зараз і поїдемо! – зраділа Карина. – Я попереджу водія.

Гайя подивилася на Макса чистим, ясним поглядом.

Чи скаже, що водій не потрібен, і що він сам поведе машину, чи не наважиться?

Дійсно, першим поривом Макса було відмовитись від водія.

Карина подобалася йому, мимоволі сподобалася ще тоді, коли він побачив її верхи на манежі, але договір –  є договір. 

Тоді він збирався одружуватися  і поводився, як личить нареченому. Але це було раніше.

–  Водій мені самої знадобиться, – сказала Гайя, –  Вочевидь, доведеться їхати до магазину, чи ще що-небудь.  Може, все-таки  поведешь автівку сам? – безтурботно запитала вона.

Для порядку Макс вдав, що ненадовго задумався і погодився:

– Добре.  Так і зробимо.  Город я трохи знаю.

– Тоді чудової вам прогулянки! –  від усього серця  побажала Гайя.

Нехай ці двоє повернутися назад закоханими одне   в одного. Наче  гора з пліч!

Верлена  була  у квітнику, спостерігала, як садівник доглядає троянди.

–  Макс і Каріна поїхали до міста, –  повідомила Гайя.

– А чому ми не з ними? Я думала…

Вона взяла її за руку і відвела убік.

– Я тобі зараз дещо розповім. Тешеб! Він повернувся! І тепер ми разом.

– Повернувся? – Верлена несподівано похилилася, її обличчя потемніло.

– Гей, ти що? Що сталося? – здивувалася Гайя.

– Якщо він повернувся, то я тобі не потрібна. Він розповість тобі все, що ти забажаєш дізнатися.

– Яка нісенітниця! – Гайя  схопила її за руки. – Ти залишишся зі мною у будь-якому разі… Я нікуди тебе не відпущу… Послухай-но далі! Я навмисне відправила їх удвох,  Каріну і Макса, адже вони – чудова пара. Мені зовсім не варто було заводитися з цим заміжжям. Почувалася якоюсь зрадницею! А так – усім добре, і  всі задоволені.

– А якщо вони будуть відчувати провину через те, що подобаються одне  одному? – обережно припустила Верлена.

– Як у дешевому любовному романі: наречений та найкраща подруга! – Гайя засміялася, – Та й наречений колишній… Ні, я добре знаю Карину. Вона вичавить із ситуації максимум користі для себе, а після мене все з подробицями розповість!

– То ти хочеш, щоб Макс захопився Каріною?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 114 115 116 ... 125
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич"