Читати книгу - "Колонія. Історія Ріки, Lexa T Kuro "

Після Вечірнього Тренування я помчала додому. У запасі було всього кілька дорогоцінних хвилин, щоб привести себе в порядок, тому що за чверть до десятої ми домовилися з друзями зустрітися в підвалі... Хлопці пообіцяли попередити Тіса, що ми збираємося там, і що нам дуже потрібна його допомога. Про вечірку він так і не дізнався, і, гадаю, навіть не здогадувався.

Бетті наполягла на тому, що на вечірку треба причепуритися та запропонувала нам з Еббою приміряти щось із її суконь... Я мала великі сумніви щодо цього, але Ебба якось швидко погодилася. А потім Бетті ще сказала мені, що сукні від Ля Жюлі потрібно одягати саме в таких випадках, і що вони занадто довго перебували у шафі, а це є не повагою до Ля Жюлі! Хто такий «Ля Жюлі» — Бетті не пояснила, але по завершенню її промови я здалася...

Еббі дісталося чудова чорна коктейльна сукня в білу поздовжню смужку, яка їй дуже личила. Трохи вище за коліна, з прямокутним вирізом на грудях і невеликими рукавами-ліхтариками, обрамленими білим мереживом. Під грудьми тканина розходилося вниз симпатичним дзвіночком, і знизу теж була оздоблена білим витонченим мереживом. Дивно, але Ебба в цій сукні виглядала старше на кілька років!

Мене ж Бетті вбрала у легку сукню небесно-блакитного кольору, схожу на стародавню туніку, і з невеликим вирізом на спині... На плечах сукня була оздоблена позолоченими декоративними вставками, схожими на своєрідні погони, а на поясі був прилаштований декоративний позолочений ланцюжок, який дуже гарно підкреслив мою талію. Я трохи зніяковіла, одягнувши цю сукню... Бо знала, що Бетті вища за мене, більш розкута й однозначно з чудовим почуттям стилю. Ба більше, їй все це ще й подобалось. Тому, напевно, носила вона ось такі сукні гідно, та виглядала в них досить природньо. А от що стосується мене… Я думала, що ця сукня мені не підійде за розмірами, або я буду виглядати в ній незграбно, або мені буде не зручно… Але… Але на мій подив, вона сіла на мені майже ідеально.

Сама ж Бетті нарядилася в коротку вузьку спідницю з дивного синього матеріалу й ніжно-попелясто-рожеву милу кофтинку з довгими прозорими рукавами, та зав'язала собі високий хвіст, відкриваючи свою чудову шию та плечі. Еббі вона зробила швиденько якусь хитромудру зачіску — неохайну косу на бік… Але на диво виглядало це чудово! Мені ж сказала просто розпустити волосся.

 

***
 

За п’ятнадцять хвилин до десятої ми втрьох обережно спустилися до підвалу. Хлопці вже були там! Побачивши нас, їх усіх осяяв якийсь незрозумілий ореол мовчазної радості та захоплення. Вони всі, як один, наче причаровані, розпливлися в ідіотських усмішках. І щось дивне майнуло у їхніх поглядах... Щось незвичне... Кейл навіть присвиснув.

Бетті зухвало гмикнула, Ебба раптом засоромилася, а я... А що я? Я повільно переводила погляд із одного хлопця на іншого. Побачила, що вони теж причепурилися, навіть Тіс. Мабуть, хтось з хлопців запозичив йому свою блакитну футболку з дивним написом «Від бобра до бобра!» Я посміхнулася, дивлячись на неї. Тіс насупився... Але потім, простеживши за моїм поглядом, теж щиро усміхнувся.

Кейл виглядав трохи... схвильований — енергійно тупцяв на місці, щось тихо говорячи Пату на вухо. Впевнена, блондин явно розраховував добре повеселитися сьогодні, і зараз був у передчутті. Я не могла не помітити, що світло-сірі штани з великими накладними кишенями й графітового кольору футболка ідеально підкреслювали його тіло та дуже пасували йому. Також я звернула увагу на напис на футболці —  «Який дах не любить швидкої їзди?» Кейл ковзнув по мені дивним прижмуреним поглядом, властивим тільки йому, і підморгнув.

— Після таких розглядань, 30-15, ти зобов’язана на мені одружитися! — зареготів він, приводячи цим мене до тями.

Я задерикувато гмикнула та перевела погляд на Патріка. Малий, на відміну від Кейла, здавався дуже спокійним. Вдягнений він був у світло-бежеву кофту з довгими рукавами й V-образним вирізом на шиї та темні штани класичного крою... Пат весело всміхнувся, зустрівшись зі мною поглядом.

«Маєш чудовий вигляд, Ріко!» — пролунало десь у мене в голові.

Я лише одними губами відповіла йому: «Ти теж!» і щиро всміхнулась у відповідь.

Останнім стояв Ред... Чубчик падав йому на очі, які зараз він не зводив з мене. Це був палкий погляд... Дуже обпікаючий. Відчула як на моїй шкірі виступили сироти… Проковтнула та спробувала зібратися, зосереджуючись на вбрані хлопця. Ред виглядав чудово. У чорній сорочці та темних штанах. Спочатку могло здатися, що одягнений він недбало: закочені рукава, незаправлена сорочка, скуйовджене волосся. Але в цьому був весь Ред! І він був божественний. Я насилу  відвела очі...

— Дівчата... — першим порушив тишу Тіс. — Мені здається, що ви не дуже зручно одягнулися... е... для проникнення на заборонену територію!

— Гадаєш? — хитро посміхнулася йому Бетті. І жваво продефілювала мимо нього, явно демонструючи себе у всій красі.

— Сестричко, а в тебе не було чогось більш довшого? — наблизився до білявки Кейл, намагаючись смикнути її спідницю вниз. — І більш… цупкого? — кивнув на її блузку. — Змерзнути не боїшся?

Пат засміявся. Всі інші теж не змогли втримати посмішки.

— А мені вбрання Бетті подобається. Дуже стильне і… в тему! — почав захищати білявку Патрик.

— В яку ще тему? — не зрозумів Тіс. Ми з Бетті переглянулись. У її очах промайнули хитрі бісики.

— Невдовзі дізнаєшся, — промимрила я та криво посміхнулася. Білявка блиснула загадковою посмішкою у відповідь та кивнула.

— То куди ми прямуємо? — спитав Тис, ніби не почувши мене.

Ред повільним кроком підійшов до нього та поклав руку на плече.

— Друг, ти сьогодні найщасливіша людина на землі!

— Це ще чому? — здивовано глянув на нього Тіс.

— Невдовзі дізнаєшся. — відказав Ред, спіймавши мій зацікавлений погляд, який я не встигла вчасно сховати, і підморгнув мені. Я розгублено всміхнулася.