Читати книгу - "Там, де ховали життя, Янина Кап (Зоя Маг)"

Повернулись через три години. Карпо приніс вузлик. Не подякував. Не спитав. Просто поклав на стіл два окрайці хліба — той самий, чорний, колгоспний. І сказав:

— Це — мої трудодні. Всі.

Уляна мовчки взяла. Обгорнула в рушник. А Сава мовив:

— То, може, ще не пізно бути братами.

І тоді Карпо заплакав. Не як чоловік. А як той, хто вперше в житті не боїться своїх сліз.

***********

Карпо стояв біля порогу хати Сави, довго не наважуючись зайти.

Вузол у руці вже віддав тепло. Рука тримала, як дитину. Але в серці — було пусто. І в цій порожнечі народжувалось нове: вдячність.

— Саво… — сказав він, увійшовши.
Голос — тихий, притлумлений. Очі — трохи вологі.

Сава лежав на ліжку. Очі відкриті. Рухів — мінімум. Але він слухав. Як старий ліс слухає вітер.

— Я… дякую. Я не знаю, як сказати, — Карпо сів, поклав згорток на лаву. — Але я скажу. Хай і пізно.

Сава не відповів. Лише злегка кивнув.
Уляна підійшла, забрала згорток, мов дорогоцінність. Розгорнула. Сало. Мʼясо. Трохи солі. Життя.

— Настя встала сьогодні на хвильку. Казала: “Передай, що я пам’ятаю, як ти мені на весіллі грав на гармонії.”

Сава усміхнувся. Ледь-ледь. І сказав:

— А я памʼятаю, як ти сховався в коморі, бо боявся спати біля баби Явдохи.

Карпо зітхнув. І вперше за довгі тижні — засміявся. Не голосно. Не з щастя. А з болю, який відпускає.

ДОРОГОЮ НАЗАД

Сніг хрустів під ногами. Але вже не так лячно. Вже грунь за плечима, а не перед очима.

— Максим сильний хлопець, — мовив Карпо.
— Він мовчить, бо так вчився від тебе.
— Від мене? Я ж…
— Ти був для нього старший брат. А тепер він — для нього все.

Пауза.

— Знаєш, я думав, що ти мене зненавидів, — сказав Карпо.
— Я не маю права.
— Чому?
— Бо я живу. А ті, хто мертвий у серці, — вони вже покарані.

Карпо стиха кивнув.
А потім додав:

— Якщо скажеш, я більше не впущу Трохима на поріг. Ні до тебе, ні до себе.

— Я не скажу. Він сам це відчує.

Вони не говорили більше. Лише сніг падав. І річка текла під льодом. І в повітрі щось змінилось. Щось очистилось.

А вдалині — хата Сави. Світло з вікна — слабке. Але живе.