BooksUkraine.com » Драматургія » Божество різанини 📚 - Українською

Читати книгу - "Божество різанини"

159
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Божество різанини" автора Ясміна Реза. Жанр книги: Драматургія. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14
Перейти на сторінку:
— фальшивка. І мені дуже шкода.

АННЕТ (скорботно): Ха-ха-ха!..

АЛЕН: Коли ви це казали?

ВЕРОНІК: Коли ви були у ванній кімнаті.

АЛЕН: Ви були знайомі якихось п’ятнадцять хвилин — і вже вирішили, буцімто вона фальшива?

ВЕРОНІК: Фальш у людях я відчуваю миттєво.

МІШЕЛЬ: Це правда — відчуває.

ВЕРОНІК: У мене на такі речі нюх.

АЛЕН: А що це означає — «фальшива»?

АННЕТ: Я не хочу це слухати! Алене, навіщо ти примушуєш мене слухати це!

АЛЕН: Цуцику, заспокойся.

ВЕРОНІК: Вона заокруглює гострі кути. Хоч і поводиться пристойно. Ця справа цікавить її не більше, ніж вас.

МІШЕЛЬ: Це точно.

АЛЕН: Авжеж, це точно.

ВЕРОНІК: Отже, ви згодні?

МІШЕЛЬ: Та чхати вони хотіли! Це було очевидно від самого початку. І вона також — ти маєш рацію!

АЛЕН: А ви, отже, ні? (До Аннет:) Люба, дозволь мені. Поясніть мені, Мішелю, що значить «бути стурбованим»? Що це за вислів такий? Ви маєте більш переконливий вигляд, коли поводитеся по-хамськи. Насправді, тут усім начхати — крім Веронік, яка, треба віддати належне, тримається досить чесно.

ВЕРОНІК: Не треба мені віддавати належне, не треба, чуєте?!

АННЕТ: Одначе я стурбована. Я дуже стурбована.

АЛЕН: Наша стурбованість, Аннет, істерична, ми не схожі на справжніх героїв у реальному житті. (До Веронік:) Одного разу я бачив по телевізору вашу приятельку Джейн Фонду — одразу закортіло повісити на стіну плакат «Ку-Клус-Клану»…

ВЕРОНІК: А чого це вона раптом моя приятелька? До чого тут узагалі Джейн Фонда?!

АЛЕН: Бо ви належите до одного типу. До категорії активних жінок, які не бояться приймати рішення — а це мало кому подобається в жінках. Від вас ми, чоловіки, чекаємо чуттєвості, пристрасті, гормонів. А жінки, які демонструють ясний розум, жінки, які стоять на сторожі світу, викликають у нас відразу — навіть бідолашному Мішелеві, вашому чоловікові, гидко…

МІШЕЛЬ: Даруйте, але не треба говорити від мого імені!

ВЕРОНІК: Мені глибоко байдуже, що ви любите у жінках! Де ви відкопали цю тираду, цікаво? Ви належите до того типу чоловіків, на чию думку всім начхати!

АЛЕН: Бачте, як горлає. Мов матрос на рибацькому човні у позаминулому столітті!

ВЕРОНІК: А вона хіба не горлає?! Хіба не горлає, коли править, буцімто її маленький вилупок мав право загилити нашому синові?

АННЕТ: І правильно зробив, що загилив! Бо ваш синок — гомік!

ВЕРОНІК: О, тепер, певно, вам стало краще, чи не так?

АННЕТ: Ходімо, Алене! Що ми робимо в цій халупі?

Удає, ніби йде, потім швидко розвертається, підходить до тюльпанів і з розмаху ляскає по вазі. Квіти злітають у повітря, розсипаються по кімнаті.

АННЕТ: Ось що я зроблю з вашими жалюгідними квітами! Дешеві тюльпани! Ха-ха-ха! (Починає ридати.) Це найгірший день у моєму житті…

Мовчанка. Усі шоковані.

Мішель підбирає щось із підлоги.

МІШЕЛЬ (до Аннет): Це ваше?

АННЕТ (бере футляр, відкриває і дістає звідти окуляри): Дякую…

МІШЕЛЬ: Не пошкодилися?

АННЕТ: Здається, ні…

Пауза.

МІШЕЛЬ: А я вважаю…

Ален починає збирати стебла і пелюстки тюльпанів.

МІШЕЛЬ: Не треба.

АЛЕН: Я допоможу…

Дзвонить телефон. Повагавшись мить, Веронік бере слухавку.

ВЕРОНІК: Так, котику… Справді?.. Але ж ти зробиш домашнє завдання у Аннабель?.. Ні, котику, ми його не знайшли… Так, я ходила аж до супермаркету. Слухай, котику, ти ж знаєш Хрумка — він дасть собі раду, треба у нього вірити. Гадаєш, йому було весело самому у клітці?.. Тато дуже засмучений, він не хотів робити тобі боляче… Ну що ти… Поговори з ним. Слухай, котику, у нас і так повно клопотів із твоїм братом… Хрумко харчуватиметься… листячком… жолудями, каштанами… він знайде, що їсти… черв’яки, равлики, сміття — він же всеїдний, як і ми, котику… До побачення, моя люба.

Пауза.

МІШЕЛЬ: Певно, ця тварина зараз натоптує собі черево.

ВЕРОНІК: Я так не думаю.

Мовчанка.

МІШЕЛЬ: Звідки нам знати?

Інформація видавця

УДК 82-2

ББК 84.4 Фра-44

Р-34

Ясміна Реза

Yasmina REZA

БОЖЕСТВО РІЗАНИНИ

LE DIEU DU CARNAGE

П’єса

З французької переклав Іван Рябчій

Перекладено за виданням:

Yasmina Reza

Le dieu du carnage

Éditions Albin Michel, Paris

ISBN: 978-2-226-17374-4

© Éditions Albin Michel et Yasmina Reza, 2007

Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2016 року.

Усі права застережені. Жодну частину цього видання не можна перевидавати, перекладати, зберігати в пошукових системах або передавати у будь-якій формі та будь-яким засобом (електронним, механічним, фотокопіюванням або іншим) без попередньої письмової згоди на це ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко».

© Éditions Albin Michel et Yasmina Reza, 2007

© Іван Рябчій, український переклад, 2015

© «Видавництво Анетти Антоненко», 2016

ISBN 978-617-7192-55-7

ISBN 978-617-7192-29-8 Серія «Колекція театральна»

Літературно-художнє видання

Колекція театральна

Ясміна Реза

Yasmina REZA

БОЖЕСТВО РІЗАНИНИ

LE

1 ... 13 14
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Божество різанини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Божество різанини"