Читати книгу - "Божество різанини"

П’єса

З французької переклав Іван Рябчій

Випусковий редактор Галина Завалій

Редактор Григорій Латник

Обкладинка Віталій Кравец

Макет та художнє оформлення Сашка Шевцова

Підписано до друку 08.04.16. Формат 84x108/32.

Папір офсетний. Гарнітура Serif. Друк офсетний.

Обл.-вид. арк. 1,72.Ум.-друк. арк. 5,46. Тираж 1500 прим.

Видавець: ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко»

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, серія ДК № 4873 від 26.03.2015 р.

9/6, вул. Коцюбинського, Львів, 79005, Україна

Для листування:

anetta@anetta-publishers.com

Віддруковано з готових діапозитивів у друкарні ТОВ «Друкарня «Рута», ДК № 4060 від 29.04.2011, м. Кам’янець-Подільський, вул. Пархоменка, 1, т. 038 494 22 50, drukruta@ukr.net

Замовлення № 456

РЕЗА Ясміна

Р 34 Божество різанини. П'єса / Переклад з французької Івана Рябчія. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2016. — 96 с.

ISBN 978-617-7192-55-7

ISBN 978-617-7192-29-8 (Серія «Колекція театральна»)

П'єса «Божество різанини» (Le Dieu du carnage) отримала всесвітнє визнання: Tony Award 2009 року, постановки у Бельгії, CШA. Канаді, Іспанії, Японії, Росії та Лівані. За цією п'єсою Роман Поланскі зняв стрічку «Різанина» (2011).

«Вельми сучасна спокуслива манера, найнезвичніший драматургічний голос Франції та найкращі традиції великої французької літератури»

Тільман Краузе, Die Welt

«Про наше суспільство вона каже більше, ніж усі сучасні серйозні дослідники. Найкращий сучасний автор комедії»

Етьєн де Монтеті, Le Figaro

Про автора

Ясміна Реза (Yasmina Reza) нарадилася 1959 року в Парижі в родині інженера напівіранця-напівросіянина та єврейської скрипальки, яка втекла з радянської Угорщини. У всіх своїх творах Реза показує сучасне суспільство і намагається зірвати маски зі своїх персонажів, показати їхні оголені душі, «нерв зла» та істинні цінності «цивілізованого» західного людства. Найбільше Ясміна Реза уславилася своїми п'єсами «Розмова після похорону» (1987), «Мистецтво» (1994), «Випадковий чоловік» (1995), «Божество різанини» (2006) та ін.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

С. 20: [Батько] => Батьки надто часто втручаються у справи своїх дітей і діють геть по-дитячому!

С. 64: Коли тебе виховують у мужніх ідеалах Джона Вейна, [не має] => немає жодного бажання вирішувати подібні справи розмовами.

Примечания

1

Ерітрея, держава на сході Африки, після Другої світової війни за рішенням ООН склала федеративне утворення з Ефіопією. У 1962 р. остання анексувала територію Ерітреї — відтоді почалася війна за незалежність Ерітреї, яка тривала до 1991 р., коли Народний фронт за звільнення Ерітреї переміг, і країна здобула незалежність.

2

Дарфур — область на заході Судану з переважно мусульманським населенням та багатими покладами урану і міді. З 2003 р. тут точиться громадянська війна — сутички між повстанцями та урядовим військом.

3

Френсіс Бекон (Francis Bacon, 1909—1992) — британський художник, твори якого відзначаються винятковою жорстокістю.

4

«Месьє де Пурсоньяк» («Monsieur de Pourceaugnac», 1669) — комедія Мольєра. Головний герой — заможний буржуа, який прибуває до Парижа, щоб одружитися, а місцеві жителі кепкують із нього, намагаючись позбутися зайди.

5

Оскар Кокошка (Oskar Kokoschka, 1886—1980) — австрійський письменник і художник-експресіоніст.

6

Долгани — народність у Красноярському краї Росії, споріднена з тунгусами. Вивчення мови та звичаїв цього племені на межі зникнення дуже популярне в Європі.

7

Леонард Фудзіта (Léonard Fujita, 1886—1968) — франко-японський митець (графік, художник, гравер, ілюстратор, гончар, фотограф, кінорежисер, кутюр’є).

8

Паоло Конте (Paolo Conte, нар. 1937) — італійський шансоньє, дуже популярний у Франції.