Читати книгу - "Політ ластівки. Книга 1, Ольга Кост"

- Що це ти собі навигадувала? – обурюється мама.

- Все ж так добре складається, чи не так? – тримаюся на своєму.

- Ліві, в тебе вже просто параноя. Нічого такого я не хочу зробити. Ми вже про це говорили і здається домовилися.

- Тож не забувай про це, - кидаю ще один злий погляд на маму і сідаю за стіл.

Марта подає нам обід. Напруження починає спадати і ми починаємо розмовляти за столом.  Як раптом нас відволікає звук дверей. Макс буквально влітає до кухні.

- Нашу гру переносять на цю п’ятницю, - на одному диханні випалює брат.

Позаду нього йде Алекс. Я зустрічаюся з ним поглядом, його очі сумні.

- От лайно, - лається Нат і тихо вибачається.

- Сестричко, ми не зможемо бути на святкуванні твого дня народження. Ми взагалі не будемо цього дня в місті, - сумно каже брат.

«Лайно не то слово, Нат.»

Єдине чого я хотіла, це провести свій день народження з моїми рідними. А Алекса поруч не буде.