Читати книгу - "Трійця непосидючих, або халепа на трьох, Каріна Дубініна"

— Це було б круто! — захоплено відповів Валька. — Ми б тоді літали на них, як на килимах-літаках!

Бегемот тим часом вже втупився поглядом у мою вату, наче й сам хотів спробувати. Я погладила його по голові, думаючи, що, мабуть, навіть коти мріють про власні космічні пригоди.

Ми пройшли повз різні іграшкові лавки, де продавалися космічні шоломи, ракети і навіть плюшеві прибульці. Я уявила, що це все справжнє обладнання для підготовки до наших майбутніх польотів. Ми з Валькою довго розглядали ці речі, мріючи, що одного разу знову полетимо до зірок — але цього разу на власному кораблі.

Коли сонце почало ховатися за горизонтом, небо стало розфарбованим у рожево-золоті кольори, і парк запалив свої яскраві вогні. Ми з батьками сиділи на лавці, дивлячись на вогні, що мерехтіли навколо, наче зірки. Бегемот, втомлений від насиченого дня, влаштувався на колінах у мами і тихо муркотів, мов маленький моторчик.

Повертаючись додому, я відчувала себе неймовірно щасливою. У голові все ще вирували спогади про наш політ у космос, каруселі, тир і солодку вату. Я обперлася на плечі мами, відчуваючи тепло і безпеку. Валька теж виглядав змореним, але його очі все ще блищали від вражень.

— Сьогодні був найкращий день! — сказала я, коли ми вийшли з машини біля дому.

— Так, це був справжній політ у космос! — погодився Валька, потискаючи мені руку.

Коли ми повернулися до будинку, я ледве дочекалася, щоб опинитися у своєму тимчасовому ліжечку. Я швидко прийняла душ, змиваючи з себе пісок і пил парку атракціонів, але уявляла, що змиваю космічний пил після довгої подорожі серед зірок. Ледве дійшла до кімнати, як впала на ліжко, відчуваючи, що очі самі закриваються.

Але, перш ніж поринути у сон, я побачила, як Бегемот, вже влігшись на своєму місці біля ліжка, спокійно засинає. Я посміхнулася, знаючи, що навіть він був частиною нашої неймовірної пригоди. І коли я закрила очі, мені снилися зірки, ракети і нові планети, які ми відкриємо в майбутньому.

У цьому сні Бегемот знову був командиром нашої бази, а ми з Валькою летіли крізь нескінченний космос, знаючи, що кожен новий день може принести нам ще більше пригод і нових відкриттів.