Читати книгу - "Один постріл , Ірина Кузьменко "

Я стиснув кулаки й вийшов з кабінету. У коридорі зустрів Ауріку. Колега підійшла до мене й, оглянувшись, тихо промовила:

— Мені це не подобається. Дівчина випала з п’ятого поверху. У крові не були знайдені наркотики чи інші якісь речовини. Я спілкувалася з її колегами та сусідами, і всі говорили лише хороше про неї. Вона не підпадає під психологічних портрет самогубці. Тому досить дивна справа...

   Я їхав у машині й думав про молодшу Авраменко. У порівнянні з тією наляканою дівчинкою, сьогодні вона виглядала зовсім по-іншому. Я б навіть сказав, досить гарно! Але в її погляді також були помітні зміни. Ненависть та злість! Я знаю цей погляд і можу лише здогадатися, що може бути...