Читати книгу - "Покоївка, Jo Peters"

Ми зайняли заздалегідь замовлений столик і замовили коктейлі. Мене дуже здивувало, що вагітна Анна не відмовилася від алкоголю. Та я нічого не сказала їй з цього приводу, адже добре розуміла, що ця жінка точно не стала б слухати просту покоївку.

Минуло десять хвилин. Ліза з Анною пішли танцювати, залишивши нас з Вікторією наодинці. Я б теж надала перевагу перебувати на танцмайданчику, але, помітивши там Антона, що за найгіршим співпадінням долі також вирішив відпочити у цьому клубі, зрозуміла, що краще вже мені посидіти з дружиною Влада, ніж вступати в діалог з колишнім чоловіком.

— Чесно, мені шкода твою подругу, — несподівано промовила Вікторія, дивлячись на те, як Ліза скаче на танцмайданчику під запальну музику.

Я здивовано глянула на неї, взагалі не розуміючи, до чого вона це сказала.

— І чому це?

Вікторія посміхнулася, і ця посмішка здалась мені дуже неприємною та навіть хижою.

— Узагалі Влад заборонив мені говорити про це з тобою, але я таки скажу дещо. Не знаю, як мій чоловік пояснив тобі той візит до поліції, але запевняю, що поліція небезпідставно підозрює Влада, Стаса та Сашу. Вони втрьох справді тісно пов’язані з криміналом. Тож мені шкода, що твоя подруга також стане частиною цього всього, адже на власному досвіді знаю, як це важко.

Вислухавши дане химерне та геть несподіване зізнання, я мовчки підвелася та попрямувала до виходу. Рухалася чисто на автоматі, раз за разом прокручуючи в голові почуте.

На вулиці курили декілька дівчат. Я підійшла до однієї з них і попросила цигарку. Вона мовчки простягнула мені одну та навіть позичила запальничку.

Я не курила з тих пір, як почала зустрічатися з Антоном і він сказав, що йому дуже не подобаються дівчата, що мають шкідливі звички, але в той момент відчувала, що без цигарки не обійтися. Раніше куріння завжди допомагало мені зосередитися, так що я сподівлася і зараз досягти даного ефекту.

Я працювала на злочинця, тепер у мене не було сумнівів щодо цього. Якщо слова Зоряни та поліцейського я могла поставити під сумнів, то Вікторія, як дружина Влада, точно знала, про що говорить, і не мала жодних причини для того, щоб брехати мені.

Що робити далі? Звільнятися та розривати всі зв’язки з цією сімейкою?

Але в даній ситуації справа була не лише в мені, а й у Лізі. Вона збиралася стати дружиною злочинця, що було справді дуже небезпечним. Проте я не могла просто так повідомити їй про це, адже чудово знала подругу та розуміла, що Ліза не повірить таким страшним словам про власного коханого та просто образиться.

Але як же ж у такому разі діяти? Відповіді на це запитання в мене не було, але я збиралася знайти її до наступного дня, адже потім могло бути вже надто пізно.