Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

—Я їду туди! - Він уже хотів підвестися, як Матьяш його зупинив.

 —Охолонь. Зараз їхати туди не можна, вони надто сильні, а в тебе навіть армії немає, а мій батько не дасть тобі, бо нам і самим немає як воювати. Да і він останнім часом рідко когось хоче бачити, хворіє.

 —Ясно. І все ж я сподіваюсь на його допомогу.

Йому вже повідомили, що ти тут, він приїде за кілька днів сюди.

—Добре, - відповів він.

—А що за супутниця завітала з тобою?

 —Це Айгюль ... Жила в Стамбулі, ми з нею там і познайомилися.

—М, цікаво, ви напевно втомилися і зголодніли з дороги, увечері можна влаштувати вечерю, якраз Лідія встигне приїхати, адже ви давно не бачилися з нею.

—Мг, дякую за прийом - холодно відповів Влад і його провели в іншу кімнату. 

Хлопець сів на ліжко, він перебував у шоці, батько, брат, а в чому вина не в чому не винних дітей? Він глянув у дзеркало.

— Я ніколи не буду таким, ніколи не вб'ю не винного, я поверну владу і помщу за вашу смерть - хлопець стиснув руку в кулак.  —Я ніколи не стану тираном.