Читати книгу - "Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)"

Наступні подвиги володарів Гардарікі виходять уже на європейський простір — їхні походи сягають далекої Англії. А нащадки Одіна та королів Гардарікі приміряють на себе корони Данії, Швеції, Норвегії, Англії і навіть Австрії (Austrríki), стаючи предками цілком історичних королів. Серед них — Олаф Святий, деякі епізоди з життя якого пов’язані вже з цілком реальним Кунігардом-Києвом часів князя Ярослава Мудрого.

Автори саг досить цікаво обійшлися з історичними персонажами. Так, володар гуннів Аттіла за їхньою версією є сином Озіда з Фрісландії. Війну проти нього веде конунг Вальдемар, володар Русіланда та Пуліналанда. Союзником гуннів виступає Тідрік (Теодорік) Бернський, а битви точаться в околицях Palteskia-Полоцька та Smálenzkju-Смолденська! На цій війні Вальдемар гине, а наступного володаря Русіланда призначає Аттіла... Зауважимо, у значній частині сюжетів як головні герої, так і їх військо є... вершниками. Так, традиційно готи — то піхотинці, але тривале спілкування із сарматами на Сході дещо змінило і цю обставину.

Серед правителів Кунігарда саги називають Регнальда Високого (він же Регнальд Рудобородий), вождя Рутенів, легендарного героя цілком історичної битви при Браваллі, союзника легендарного Сігурда Кільце. Враховуючи ту обставину, що рудобородих у давні часи вважали чаклунами, тож прототипом цього героя спадає на думку не хто інший, як літописний Віщий Олег, регент Ігоря Рюриковича, який мав відповідну репутацію.

Варто зауважити, що згадані саги не єдині епічні твори, у яких згадано східні терени Європи. Серед них найвідомішою є «Пісня про Нібелунгів», у якій події знов-таки обертаються навколо чарівного меча, скарбів (які охороняє дракон), суперництва королів, любові та зради. Ця пісня складена у ті самі часи, що і саги, про які йшлося вище — у ХІІ–ХІІІ ст., але згадує історичні персонажі знов таки із IV–V ст. На її сторінках зустрічаємо і грізного володаря Аттлі — Аттілу, і чудових кінних воїнів із самого Києва, які прибувають на святкування весілля до гуннського володаря. Таким чином ми бачимо, як цілком реальні події та персонажі, які діяли з IV по Х — початок ХІ ст. і були пов’язані з «Країною меча» готських часів упродовж кількох століть, стають легендою і основою саг, записаних у далекій Ісландії.

Уявлення про те, яким чином працювали творці епосу ХІІ–ХІІІ ст. може дати знайомство з «історичним» твором, а саме «Історія та діянь гетів» ( De origine actibusque Getarum) Йордана, датованою серединою VI ст. У ній є частина, яка описує давню історію гетів-готів, причому з часової дистанції у ті ж декілька століть. Переповідаючи давні події, автор «привласнює» і робить належною готам між іншим і історію... скіфів, викладену Геродотом, зокрема опис походу Дарія І у причорноморські степи. Після цього якось особливо дивуватися готському родоводу Аттіли та його війною з Вальдемаром, володарем Русіланда, описаним у згаданих вище творах, не випадає. На цих прикладах ми бачимо, якою примарною виявляється межа між історією та її осмисленням у епічних творах.

Іншою стороною епічних творів, пов’язаних зі східною частиною Європи є та обставина, що у них дивовижним чином перетинаються сюжети та реалії, що стосуються різних народів, які у стародавні давні часи жили поруч. Так, приміром, перетинаються історія і легенди, які належать скіфам, сарматам, гуннам, готам та іншим народам Півночі.

Світ під управлінням Тенгрі

Михайло Відейко

Найвищим божеством, якого вшановували тюрки, був Тенгрі, небо. Він створив цей світ і мудро управляв ним — через каганів. Поряд із Тенгрі згадано інші божества, у кожного була своя доля і своя історія. Вони відомі зі стародавніх рунічних написів, писемних джерел, епічних творів.

Слід відзначити, що міфологія давніх тюрків формувалася у оточенні інших народів, які мали власні міфологічні традиції. Їхнім сусідом був Китай, який тоді мав розвинену літературну традицію, якій ми завдячуємо також і записам тюркських переказів. У наступні часи, коли тюрки розселилися на величезних обшарах не лише у Азії, а й подекуди в Європі, можна спостерігати вплив на формування їхньої міфологічної традиції інших народів. Певний вплив справило поширення ісламу серед тюркських народів. Знайомство з релігійними вченнями Індії. Тому не варто дивуватися різноманіттю версій міфів — від космогонічних до генеалогічних, а також їхній подібності до міфів інших народів.

Нашим завданням не був переказ або порівняння всіх існуючих версій, або пошук історичного підґрунтя у тих випадках, коли його варто було пошукати — а таких спроб чимало і приклади деяких із них наведено у посиланнях. Тому підрозділ складається із переказу основних та найбільш показових зразків міфології — опису життя богів, творення світу.

Окрема цікава тема — генеалогічні міфи, які оповідають про походження народу та правлячої династії. Майже незмінним персонажем їх є сіра вовчиця або вовк. Вони виконують особливу роль в історії — вовчиця Асена є прародителькою правлячої династії, інший вовк стає провідником війська на стежках завойовницьких походів Огуз-хана. Але понад усіма та усім сущим володарює Тенгрі, Тенгрі Хан.

Тенгрі, білий птах блакитного Неба

Є три світи: Верхній (Небо), Середній (Земля) і Нижній (Підземний). У кожного світу є свій володар, але Володар Неба, Тенгрі — він володар над усіма світами. Його описують, як білого гусака, який летить над нескінченним океаном. Цей Океан є Час. Ак-Ана, Біла мати, звертається до нього із закликом — «творити». І створює Тенгрі другого птаха на ім’я Ер Кіші. Цей птах уже не такий чистий і білий, але він могутній і також творитиме Світ.

Створивши Світ, Тенгрі здіймається на Небо. Живе він на п’ятому рівні Неба, недосяжного для шаманів. Лише божественні вісники можуть потрапити до Владики. Звідки керує він Світом, даючи людям — створеним у співпраці з представником темряви Ер Кіші (Ерлік-ханом) — закони. На Землі, у Середньому Світі, з’явитися Тенгрі може лише у вигляді Птаха, білого гусака.

Тенгрі порядкує долями усіх людей. Він дає владу каганам, своїм посланцям до простого народу. Тому Тенгрі може покарати тих, хто виступатиме проти кагана. Він промовляє до кагана, даючи йому настанови у справах війни та миру, управління державою. Шляхами Світу їздять двоє посланців Тенгрі: один на рябому коні, другий — на чорному. Їх теж вшановують люди.

Є ще божества, які живуть в Середньому Світі. Це Священна Земля Єр-суб. Разом із Тенгрі та Умай вона є покровителькою усіх тюрків. Також карає вона грішників. Живе Богиня на Священній Горі. Крім того, на Землі є чимало духів, які господарюють у окремих місцях. З ними можна поспілкуватися за допомогою шамана.

Створення Світу

Спочатку був Океан, безмежні води, на яких плавали два птахи. Про одного із них кажуть, що це був білий гусак. Одна із птахів полюбляв глибоко і надовго пірнати, інший — сумував самотньо на поверхні. От і спало на думку йому створити Світ. Від птаха-любителя глибин дізнався він якось про те, що на дні Океану є пісок, з якого на бажання можна створити землю. І коли птах із глибин приніс зразок того піску, другий птах заходився творити землю.

Це була довга і виснажлива праця, яку, до того ж, білому гусаку довелося виконувати самому. Процес обробки піску колотушкою тривав дев’ять