Читати книгу - "Пори року. Зникнення Зими, Ханна Трунова"

― Саме так, ― підтвердив він і рушив до Діани, а відтак злегка обійняв її за плечі. Вочевидь, наважувався на непросту розповідь. ― Розумієш, родовід для нас дуже важливий, ― спроквола розпочав Майк, дивлячись наче крізь Діану.

― Це я вже збагнула, ― роздратовано перебила вона. ― Родовід ― наріжний камінь вашого світоустрою. А Мей тут до чого?

― Нашого світоустрою, ― відсторонено виправив Майк і квапливо продовжив, явно бажаючи якомога швидше покінчити з цією темою: ― Кожен представник Пір року має власний родовід, сувій-оригінал якого зберігається в спеціальному архіві. А якщо дані про походження попросту відсутні, що тоді?.. ― Майк заговорив повільніше, обдумуючи кожне слово: ― Мей знайшли на околицях Проклятого лісу ще немовлям, загорнуту в полотно з вишитою літерою «В», яка хоч якось натякала на її походження. Про батьків невідомо ж нічого. Хто вони? Чому вирішили залишити рідну кровинку напризволяще? Відповіді на ці запитання ми вже не дізнаємося.

― Мей виростала в дитячому будинку? ― пошепки запитала Діана. Від моторошної оповіді їй аж холод пройшов поза шкірою.

― Якби ж то, ― гірко всміхнувся Майк. ― В Атлантиді немає дитячих будинків.

― А як же тоді…

― Аукціон.

Діанині очі розширилися від жаху: Майк же не хоче сказати, що…

― Аукціон, ― виснажено повторив Майк, заплющившись та приклавшись у відчаї чолом до Діаниного. ― Просто кажучи, дітей без роду й племені продають, наче тварин, і кожен покупець має право робити з придбаним товаром, ― він скривився, ― все, що заманеться. На щастя, Мей викупили мої батьки, як, власне, і більшість слуг в Кригожарі. Уявляєш, якби це був би, скажімо, той же Шакл?

От же варвари! Насилу прихований гнів на систему розпалився з новою силою, роз’їдав Діану зсередини, розливаючись вогняною лавою по всьому тілу. Від одвічної несправедливості хотілося вовком завити, що навіть повітря забракло в легенях. Щоб хоч якось вгамувати свій пал, Діана обійняла Майка за стан, з міццю вчепившись в тканину піджака.

― Ви говорили тоді про договір, у кав’ярні, пам’ятаєш? ― зажадала пояснень вона, тамуючи внутрішнє напруження.

Майк обійняв Діану ще сильніше й зашепотів їй майже в самісіньке вухо:

― Під час купівлі вкладається договір на певний період, п’ятдесят років максимум, після завершення якого знову ж таки влаштовується аукціон. Іншими словами, якщо ти не маєш роду й племені, вважай, ти ніхто й бажаної свободи ніколи не отримаєш... А за Мей не переживай, ― зненацька перевів мову Майк. Його голос линув повільно та впевнено, що якимось чином заспокійливо діяло на Діану. ― Поки вона в Кригожарі, їй нічого не загрожуватиме. До того ж… ― Він затнувся, закусивши губу, однак Діана збагнула його без слів.

― Ми перемінимо правила гри.

Несправедливості рано чи пізно має настати кінець. І якщо Діані долею призначена роль Королеви, то що ж, так тому й бути: вона скористається нею сповна.