BooksUkraine.com » 📖 Сучасний любовний роман » Ніколи тебе не залишу, Іванна Турецька 📚 - Українською

Читати книгу - "Ніколи тебе не залишу, Іванна Турецька"

30
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Ніколи тебе не залишу" автора Іванна Турецька. Жанр книги: 📖 Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

– Привіт! До чого такий поспіх?

– Привіт Лілю, я хотіла поговорити із тобою щодо твого Кості, я чула що він веде подвійне життя і у нього є інша! 

– Бути такого не може, це якась маячня! Хто це тобі сказав?

– Його одногоупниця Оля омивається біля нього! Поговорюють що вони проводять час разом поки тебе немає, і коли ти їдеш додому на вихідні!

– Де це ти таке чула? Скажи мені хто це тобі сказав?

– Вибач, я не можу сказати хто саме, тому що я обіцяла не видавати цю людину!

– Ти сестра мені чи хто? Я нормально попросила тебе, можливо ти це сама вигадала, тому що в тебе зараз нікого немає! Я не вірю жодному твоєму слову, мій Костя не такий! То ти для цього мене покликала сюди? Нам більше немає про що говорити, вибач мені потрібно йти!

– Лілю, почекай! – Кричала мені услід Аня, та я не хотіла її навіть і чути, ці пусті балачки не приведуть до добра, я добре знала що це все її вигадки, вона заздрила мені ще із самого дитинства, і тепер вигадувала це, щоб нас із Костею посварити! Я навіть не хотіла це все йому розповідати, щоби не засмучувати! 

Ввечері коли я повернулась у гуртожиток, він мене запитав:

– Ну як, як твоя сестра? Про що ви розмовляли із нею? 

– Та нічого серйозного, їй стало скучно і вона вирішила що ми разом можемо поїхати до батьків, адже вона рідко до них навідується! А я сказала що зараз не можу, ось на цьому і все! 

– А зрозуміло! Ну що ж ходімо прогуляємось у нас ще є у розпорядженні одна година до закриття гуртожитку, тому далеко не будемо відходити...

– Сходимо в АТБ, мені потрібно дещо прикупити, і як добре що він поряд з інститутом! І далеко йти не потрібно! 

– Гаразд, ходімо!

Поки ми йшли до АТБ я була трохи засмучена, і це не міг не підмітити Костя, та я знову сказала що все добре, та насправді мені ніяк не виходили із голови слова Ані. Ну що ж, пора повертатися до реальності, а вона як виявляється не така вже й погана, як мені здавалося на перший погляд, Пройшовшись магазином я взяла хліб і ще дещо для бутербродів, і сухі сніданки і молоко, і ми пішли назад до гуртожитку, ми якраз встигли, тому що його зазвичай закривають о 22:00, а на годиннику була 21:55, прийшли б ми на 5 хв пізніше і вже було б по всьому, і нам прийшлося б звонити до коменданші і пояснювати чому ми не встигли, і нам би добряче від неї перепало, але Слава Богу ми встигли, попрощавшись ми пообіцяли завтра зранку зустрітися і разом піти на пари! Костя на диво вчився краще від мене, тому я іноді просила у нього про допомогу... Ось я і своїй кімнаті , в якій нас було троє дівчат! Таня на рік старша від нас, її поселили до нас, тому що у дівчат із її курсу вже не було місця у кімнатах, а у нас якраз було одне вільне місце. Із нею ми дружили, і ще одна дівчина із мого курсу яку звали Наталя! Прокинувшись зранку від звінка будильника я поспішила на пари, і біля дверей гуртожитку на мене вже чекав Костя, він завжди був пунктуальний і не любив запізнюватися...

– Привіт красуне! Радий тебе бачити! Виспалась сьогодні?

– Ніби так! Ходімо, а то ще не встигнимо!

По дорозі я йому розповіла як я планую провести із ним наступні вихідні.

– Я хочу піти нарешті у парк атракціонів, у нас завжди на це не вистарчало часу раніше! Що скажеш? І по дорозі зайдемо в кафешку, і замовимо собі найдорожче морозиво! Це моя давня мрія, гроші у мене є, розділимо навпіл, якщо у тебе зараз туго із грошима!

– Цим ти можеш не перейматися, гроші у мене також є, я знайшов невеликий підробіток онлайн, який обіцяє бути прибутковим, такщо все гаразд, і я вже отримав перший аванс, такщо все буде добре!

– Розкажеш потім детальніше, що це за робота онлайн, добре? Тому що мені також цікаво...

– Домовились! Розповім тобі, так вже і бути!

Добре ходімо швидше, а то ще запізнимось у нас в запасі ще 10 хв. до першої пари, а аудиторія знаходиться на третьому поверсі, ще є куди підніматися по сходах...

– Ти зануда! – штовхаю його ліктем жартома! Ти іноді занадто цим переймаєшся, кожен із нас іноді має право на запізнення!

– А втім я так не вважаю, тому побігли...

І ми з Костею почали чимдуж поспішати у нашу аудиторію... Слава Богу ми встигли якраз вчасно і нашого викладача ще не було... Він підійшов через дві хвилини після того як ми прийшли. І одразу почав:

– Усім Доброго дня! І так, отже тема сьогоднішнього нашого заняття: "Хто із людей стає найбільш впливовішим у суспільстві по статистиці " Статистика це не простий предмет, тому тут потрібен особливий підхід, відкривайте ваші конспекти і починайте записувати..."

Поки викладач говорив, Костя уважно слухав і все занотовував, у той час як мені цей предмет здавався дуже нудним, і як добре що у мене є такий хороший хлопець і він допоможе мені в разі чого, і я завжди могла на нього покластися, сьогодні був лише понеділок, і до наступних вихідних потрібно було чекати майже цілий тиждень, а зараз я із розумним виглядом обличчя сиділа на середньому сидінні аудиторії поряд із Костею і вдавала вигляд що я все записую і що мені і справді було цікаво що говорив Віктор Володимирович, після пар ми із подругами із кімнати домовились піти у кіно, у Наталі виникла ціла драма із її колишнім, тому ми із Танею вирішили допомогти їй розвіятися, Костя пообіцяв ввечері зайтидо мене, і допомогти мені із економікою, ось так ми і повели цей день, а в гуртожитку вже настигали нові пригоди нашу подругу, до неї назвонював колишній, і ніяк не хотів від неї відчепиться, і ми із всією кімнатою нарешті розробили план як його провчити, так щоб більше він і до неї не підходив. Вони розійшлися через те, що він їй частенько зраджував у всіх на очах, і тепер надумав собі її знову повернути, та вона його і на очі не хотіла бачити, тому ми вирішили просто його трішки підставити саме у цьому питанні, ми роскрасили Таню, вона вдягнула підбори, і найкращу сукню, а я у цей час мала спостерігати як вона ніби то клеїться до колишнього Наталі, його звали Філіп, і не тільки спостерігати, та ще й фотографувати, Таня ніби то зненацька зіштовхується із Філіпом, і починає вибачатися і торкатися його руки, а я у цей час стою за зеркалом у коридорі в інституті і все фотографую на телефон, потім він вибачається і на прощання вона обійняла його ніби то по дружньому в якості того що вона його вибачила, от і те що треба! Фото були готові! На щастя він не знав хто живе у кімнаті із Наталею, і ні мене ні Тані він не знав добре, ми пересікались лише в інституті... Цього вечора ми нарешті розпрощалися із набридливим колишнім Наталі, вона скинула йому фото де він ніби-то обнімається із іншою, і як він не намагався їй довести що це була випадковість, вона нарешті сказала йому "до побачення" і він перестав намагатися її повернути.

1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніколи тебе не залишу, Іванна Турецька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ніколи тебе не залишу, Іванна Турецька"
Біографії Блог