Читати книгу - "Свобода"

відповіла: «Все». Сама Елайза вчилась утрьох різних місцевих академіях, а в цей університет вступила, бо батьки відмовлялися її утримувати, якщо тут не вчитиметься. Вона отримувала непогані оцінки, але не такі, як Петті, у якої вони були однакові з усіх предметів. В Елайзи були п’ятірки з плюсом з англійської і трійки з усього іншого. Єдиним, що її цікавило, окрім баскетболу, була поезія та задоволення.

Елайза все намагалася змусити Петті скуштувати марихуану, але та дуже хвилювалася за свої легені, і саме так зайшла мова про пиріжки з особливою начинкою, На «Фольксвагені-жук» Елайзи вони поїхали до будинку в Вайзеті, де було повно африканських скульптур і зовсім не було батьків, які поїхали на конференцію на всі вихідні. Вони збиралися приготувати вечерю в дусі Джулії Чайлд[45], але випили забагато вина, тому все закінчилося звичайними крекерами, сиром, приготуванням пиріжків та величезною кількістю наркотиків. Протягом наступних шістнадцяти годин, проведених під кайфом, Петті постійно повторювала: «Я ніколи не зроблю цього знову». Їй здавалося, ніби вона так зіпсувала тренування, що їй уже ніколи не реабілітуватися, — дуже ганебне відчуття. Також вона переймалася через Елайзу — вона раптом зрозуміла, що втрачає розум, коли знаходиться поряд із цією дівчиною, тому для неї було надто важливо просто сидіти, не показуючи жодних емоцій і не визнавати, що вона — бісексуалка. Елайза все продовжувала розпитувати, як вона почувається, але Петті тільки повторювала: «Все добре, дякую», — що кожного разу викликало в них вибухи сміху. Слухаючи «Вельвет андеграунд», Петті зрозуміла цю групу краще: вони були брудною музичною групою, та їхній бруд був утішливо схожий на те, що вона відчувала там, у будинку у Вайзеті, в оточенні африканських масок. Вона відчула полегшення, зрозумівши, коли її почало відпускати, що навіть під сильним кайфом вона зуміла стримати себе й не дати Елайзі торкнутися її, що нічого лесбійського між ними не відбудеться.

Петті кортіло дізнатися щось про батьків Елайзи, вона хотіла лишитися й познайомитися з ними, але Елайза запевнила її, що то погана ідея.

— Вони просто потонули в житті одне одного, — пояснювала вона. — Все роблять разом. У них офіси в однаковому стилі на одному поверсі, вони всі статті та книжки пишуть у співавторстві, виступають разом на конференціях і не говорять ніколи, взагалі ніколи про роботу вдома, через конфіденційність пацієнтів. У них навіть тандем є.

— І що з того?

— І вони дивні, можуть тобі не сподобатись, а тоді я тобі теж перестану подобатись.

— З моїми батьками теж не солодко, — поділилася Петті.

— Повір мені, це зовсім інше. Я знаю, про що кажу.

Поки вони повертались до гуртожитку, а в спину їм сяяло холодне міннесотське сонце, вони вперше посварились, чи майже посварилися.

— Ти маєш лишитися тут на літо, — наполягала Елайза. — Ти не можеш поїхати.

— Не думаю, що це реально зробити, — заперечила Петті. — Я маю попрацювати в конторі батька, а в червні — поїхати до Ґеттісберга.

— Чому ти не можеш лишитися тут і поїхати до табору звідси? Можемо знайти собі роботу, а ти ходитимеш до спортзалу кожного дня.

— Мені треба додому.

— Але навіщо? Ти ж ненавидиш свій дім!

— Якщо лишуся тут, знову напиватимуся кожного вечора.

— Ні, не напиватимешся. Ми встановимо чіткі правила. Такі, які ти забажаєш.

— Я ж повернуся восени.

— А тоді ми житимемо разом?

— Ні, я вже обіцяла Кеті.

— Але ж ти можеш сказати їй, що плани змінились.

— Та ні, не можу.

— Ти з глузду з’їхала! Я тебе майже не бачу!

— Я із тобою бачусь частіше, аніж з будь-ким іншим. Мені подобається бачитися з тобою.

— То чому ж ти не хочеш лишитися на літо? Ти мені не довіряєш?

— Чому це я тобі не довіряю?

— Не знаю. Я просто не можу збагнути, чому ти маєш їхати й працювати на батька. Він не турбувався про тебе, не захищав, а я буду. Йому зовсім не до душі те, що тобі найважливіше на Світі, а от я поділяю твої інтереси.

Петті справді занепадала духом від думки про поїздку додому, але їй здавалось необхідним покарати себе за пиріжки з гашишем. Її батько також намагався щось зробити для неї, періодично відправляючи листи, написані від руки («Скучаємо без тебе на тенісному корті»), та пропонуючи їй забрати собі стару бабусину автівку, на якій, на його думку, вона більше не їздитиме. Після цілого року, проведеного далеко від дому, вона почала жалкувати, що була така холодна з ним. Можливо, вона помилилась? Отже, вона поїхала на літо додому, та виявилося, що нічого не змінилось, а отже, жодної помилки. Вона до півночі дивилася телевізор, прокидалася о сьомій кожного ранку й пробігала п’ять миль, а потім сиділа цілими днями, виділяючи маркером імена в правових документах та чекаючи на пошту, досить часто отримуючи довгі друковані листи від Елайзи, де вона писала, як сильно скучила за Петті, розповідала історії про «розпусного» боса в кінотеатрі, що спеціалізувався на класичних стрічках і де вона працювала в касі, та закликала відповідати на листи якомога скоріше, що Петті й намагалася робити, користуючись старим канцелярським поштовим папером і друкарською машинкою, що стояла в нафталіновій конторі її батька.

В одному листі Елайза написала: «Мені здається, ми маємо встановити правила одна для одної, щоб захищати одна одну та розвиватися далі». Петті поставилася до цієї пропозиції скептично, але все ж відписала, вказавши у листі три правила для подруги: «1. Не палити раніше вечері. 2. Робити фізичні вправи кожного дня й розвивати свої спортивні навички. 3. Відвідувати всі лекції та виконувати всі домашні завдання на всі заняття (не лише англійську)».

Безсумнівно, вона була дуже здивована тим, наскільки відмінними від цього виявилися правила Елайзи: «1. Пити тільки суботніми вечорами і виключно з Елайзою. 2. Не ходити на вечірки, за винятком, якщо туди йде Елайза. 3. Розповідати Елайзі абсолютно все». Але вона якось невірно оцінила ситуацію і лише зраділа з приводу того, що має таку близьку та настирливу кращу подругу. Окрім того, ця дружба навчила Петті захищатися від середньої сестри.

— То як життя в Міннесо-о-оті? — так починалася чергова сутичка із сестрою.— Багато кукурудзи їси? Бачила вже Малого блакитного бика?[46]А в Брейнерді[47] вже була?

Вам може здатися, ніби Петті, яка постійно брала