Читати книгу - "Мілана, Сергій Олексійович"

 - Пам'ятаєш, хлопці звали нас до них на дискотеку? То може, як раз сьогодні і поїдемо? - Запропонувала Мілана своїй подрузі Кароліні поїхати з нею разом у гості та потім гарно провести час на танцях.

- Зараз у нас п'ятниця. Завтра не треба на пари. Погода не дуже. - Подивилася Мілана навколо себе. -  Сидіти вдома не варіант, якщо можно більш продуктивнише провести свій час. Бо ми тільки про навчання думаємо. Мабуть треба ж колись і погуляти, як ти вважаєш, Кароліна? А сходити потанцювати це саме те. Тим більше, що я так давно вже не танцювала. - Зізналася Мілана, коли вони з Кароліною стояли на зупинці біля інституту. - Там не треба буде боятися, що хтось до нас причепитися, як завжди буває. Бо ми ж не самі будемо. А з купою друзів. То хоч раз у житті будемо себе вести, як нам заманеться. Наші хлопці нас нікому не дадуть образити. - Впевнено сказала Мілана, роблячи наголос на слові "наші". 

- А ти підеш з нами, Юліана? - Звернулася Кароліна до третьої подруги.

- Ні. - Відразу відмовилась та. - Ти ж знаєш. Мені ця ваша нова компанія зовсім не до душі. Не подобається мені там. Хочете, ходіть самі. Та я вам особисто не раджу. Якісь вони усі там підозрілі. Хтозна-що в них там на умі. - Попередила подруг Юліана і зробила таке обличчя наче з'іла щось погоне чи кисле. 

Мілана промовчала. Та вона дійсно не розуміла, чого це Юля, так погано до хлопців ставиться. І чому постійно їх відговорює і не хоче, щоб вони з Кароліною їздили до хлопців та спілкувалися з ними. Ревнує чи що? А може тут інше? Щось особисте, мабуть. Мілані відразу прийшов на ум той вечір, коли вони були утрьох і як Юліана швидко втекла через одну дівчинку. Це все було дуже підозріло та Мілана вірили, що рано чи пізно вона докопається в чому тут справа. А зараз її більше цікавило інше. Те, що той хлопець на ім'я Макар, зовсім не звертає на неї уваги. Це було не те, що образливо, але якось не зрозуміло. Так, він їй подобався. Але не так, щоб аж. Ну, такий, здається серйозний хлопець. І це все, що ій в ньому сподобалося. Бо мама та тітка казали постійно, що ій треба когось серйозного. Але, щоб вона в Макара була закохана саме, так, як Кароліна в свого Костика, то звісно ні. Ну, може вона б сходила з ним можливо на якесь побачення. Але не більше. Ось сьогодні ще спробую і все, вирішила Мілана. Треба ж мати якусь дівочу гордість. Ми себе теж не на смітнику знайшли, подумала дівчина. Тим більше там і окрім нього вистачає нормальних хлопців.

- Я до тебе приїду Кароліна, - вирішила Мілана. - І вже разом поїдемо до наших хлопців

- О! До "наших" хлопців!? - Перепитала Юліана. - Ще вже щось новеньке. - Вона ще хотіла щось додати та піймавши погляд з яким на неї дивилося Мілана, відразу передумала. Дівчата попрощалися та різними автобусами поїхали кожна до себе на свій рідний район.

За пів години до початку дискотеки Мілана та Кароліна були вже у Сергія вдома.
Сьогодні дівчата були у весняних куртках, джинсах та светрах. Бо хто зна, може там в залі буде прохолодно.

- До речі. Ми зараз йдемо не нашу дискотеку, а на іншу. Немає в нас більше дискотеки. - Зізнався їм Сергій. Але він не жалівся, а лише повідомив їм цю новину, як звичайний факт. Мов, що тут такого. Було, немає. В житті і не таке буває. 

- О! Якій збіг, - почала сміятися Мілана. - Ми теж зав'язали. Бо далеко їздити, та і часу треба на це багато витрачати, а в нас дуже багато різних інших справ. 

Вона промовчала про те, що краще, цей час вони з Кароліною вирішили витрачати на хлопців. Саме на Сергія та його компанію. А навчання тут було майже ні до чого. Та хіба можна казати таке хлопцям в голос? Ще носа почнуть задирати.

- Ну, то пішли, - сказав Сашко і все присутні почали збиратися. Бо вже був час, коли починалася дискотека.

Поки йшли Мілана увесь час ставила Сергію стільки різних питань, що він навіть на якусь мить розгубився, бо не встигав відповідати на все, що цікавило цю веселу та дотепну дівчину. 

Поруч з ними йшла Кароліна. Вона майже увесь час мовчала. А потім почала сміятися.

- Звикай, Сергію, бо Мілана в нас така. Дуже любить усім ставити різні питання. Ій все цікаво. Вона в нас дуже допитлива. 

Мілана теж з цього посміялися. Та запитувати все одно не припинила. Сергія врятувало лише те, що вони вже майже прийшли. 

Біля входу у школу була вже велика купа народу. Мабуть, до сотні набереться, подумала Мілана.

- Це нова дискотека. Вона звісно крутіше, чим та, що в нас була. - Почав пояснювати Сергій своїм подругам. - Але наша мені більше подоболась. У нас може і не так було багато людей, зате всі були свої і було постійно весело. Наче, як вдома всі, хто проходив себе там почував. Але нас попросили піти. Більше не схотіли нам робити оренду. Бо вони, інші люди, дали там комусь хабаря і нам відмовили в оренді. А їнших хлопців пустили. Вони кажуть золоті гори пообіцяли. Та може воно і на краще. Ми, вважайте, гарно та весело перезимували. Ось вже і кінець березня. То нам вже та дискотека й не потрібно, якщо в цілому. - Розповідав дівчатам Сергій і вони його уважно слухали. Особисто Мілана. 

Їй все було цікаво. А ще, вона була в захваті від Сергія. Він їй дуже подобався. Та вона чомусь вважала, що в нього є Яна і тому, як про хлопця на нього й не думала. Тим більше Мілані здавалося, що до її характеру більш підійде Макар. Він такий мовчазний. Та сміється рідко. Мабуть, серйозний хлопець. Такий обов'язково сподобається моїм батькам, чомусь думала Мілана. Хоч насправді треба було думати про те, чи буде їй з ним добре.

- Це типу того, як наші конкуренти. Та я ж обіцяв вам, що сходимо на дискотеку усі разом. То звісно свою обіцянку треба тримати. - Продовжував свою розповідь Сергій.
Вони підійшли до входу. Там стояли кремезні хлопці та вимагали від усіх плату за прохід.

- Це зі мною. - Показав їм на Мілану та її подругу Сергій і вони спокійно пройшли собі далі. - Ми домовилися, що вони нас та тих з нами пропускають до себе безплатно. Типа, як компенсація, що вони прийшли на наше місце. Ми ж тут перші починали. Спочатку до нас ходили п'ять дівчат. А зараз бачите скільки народу.