Читати книгу - "Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі"

Сибіла повільно опустила книгу, її погляд був спокійним, але рішучим.

— Я не вийду за нього. Я дала йому це зрозуміти. Дозвольте мені побачитися з Аміраном!

Емір завмер, його очі спалахнули настороженістю.

— Аміран?

Сибіла відчайдушно продовжила:

— Я знаю, що ви посадили його у темницю, щоб покарати. Але це через вас ми втекли. Аміран ризикував життям, щоб одружитися зі мною. А ви хочете його покарати? Краще покарайте мене!

Вона опустилася на коліна, її голос був благальним.

Але це розлютила Ібрагіма.

Він різко кинувся вперед, його голос прогримів:

— Припини негайно!  Він заслужив це покарання! Ти знаєш, доню, що через нього ти опинилася у в’язниці? Він тебе не кохає!

Сибіла закрутила головою, її очі спалахнули гнівом:

— Не вірю! Не вірю!  Він кохає мене, і ніколи б так не вчинив!  Це ви намагаєтеся мене переконати! Це ви намагаєте мене налаштувати проти нього!

Емір Ібрагім підняв руку, і ударив її по щоці.

Сибіла відчула пекучий біль, її рука машинально торкнулася місця удару.

Емір насупився, його голос лунко прогримів:

— Не смій йти проти своєї родини!  Ти народилася у королівській сім’ї, де вимагають поваги!  І ти покоришся!  Ти вийдеш за принца завтра, і крапка!

Сибіла ледве стримувала сльози, її груди здіймалися від злості.

Вона знала—це був її вирок.

Сибіла продовжувала хвилюватися, її очі блищали від люті.

— Батьку, я знаю, що своїх дочок від першої дружини—головної королеви—ти ніколи не змушував виходити заміж насильно! Ти їх цінуєш! Ти дозволяв їм самим обирати наречених, бо любиш їх більше за всіх!  Як і свою першу дружину!

Сибіла піднялася, її голос став ще гострішим:

— А мене, інших моїх рідних сестер і мою матір ти ніколи не любив! Ось чому ти дозволив Вікторії, Крістіні, Мії та Тамарі самостійно обрати чоловіків! А нам цього не можна! Наче ми—рабині! Навіть на вулицю виходити не дозволяєш!  Мені наказано сидіти у кімнаті, чекати весілля, ніби я товар на продаж!  Я тебе за це ненавиджу!

Емір Ібрагім скривився від люті, його погляд спалахнув холодним вогнем.

І в момент, коли Сибіла поглянула йому прямо у вічі, він різко підняв руку та вдарив її по щоці.

Сибіла відчула гострий біль, її рука машинально торкнулася місця удару.

Вона похитнулася, впавши на коліна.

А Ібрагім вигукнув:

— Невдячна дівчина!

Сибіла залишалася нерухомою, її пальці стислися в кулак.

Вона не буде ламатися.

Не цього разу.

За Сибілу заступила її тітка—велика принцеса Рахіма.

Вона стояла перед Ібрагімом гордо, її погляд був сповнений рішучості.

— Брате, як ти смієш так поводитися з власною дочкою?!

Емір Ібрагім насупився, його очі блиснули гнівом.

— Чому ти втручаєшся?! Прибери свій язик і йди у свою кімнату! Це не твоя справа!

Принцеса не відступила, її голос був твердим:

— Тобі не здається, що ти переходиш всі межі? Ти не мав права підняти руку на Сибілу!

Ібрагім процідив крізь зуби:

— Вона не повинна була так говорити про мою першу дружину, королеву Олену. Про її сестер, які стали їй родиною. Вона їх принизила!

Але Рахіма не збиралася мовчати.

Вона зробила крок вперед, її голос затремтів від напруги.

— А ти знаєш, що твоя улюблена дружина щось приховувала?

Ібрагім звузив погляд, його брови здригнулися від сумніву.

— Що ти маєш на увазі, сестро?

Рахіма важко видихнула, її очі блищали від емоцій.

— Королева Олена тримала у секреті одну річ… Вона вбила мого чоловіка, Рамзана.

Заради королівської родини.

Ібрагім зробив крок назад, його очі розширилися від шоку.

— Що ти сказала?!  Як ти смієш звинувачувати головну королеву?!  Як ти можеш, Рахімо?!

Але принцеса не відступила, її голос залишався твердим:

— Вона ніколи б тобі цього не сказала.  Але я лишилася без коханої людини через її рішення.  Ти хочеш позбавити Сибілу щастя так само, як вона позбавила мене?!

Ібрагім мовчав, його очі метали блискавки.

— Ні!  Сибіла вийде заміж за принца, і це вирішено!  А що ти сказала—це звинувачення!

Рахіма важко видихнула, її погляд став ще гострішим.

— Мені байдуже. Я втратила кохання. Але не дозволю тобі забрати щастя у Сибіли!

Ібрагім замовк, його груди піднімалися від важкого дихання.

Він не знав, чи вірити Рахімі, але знав, що повинен поговорити з Оленою.

І, нарешті, він повернувся до Сибіли, його тон був крижаний:

— Все вирішено. Тебе будуть змушувати їсти. Якщо ти не послухаєшся—будеш покарана! Я вас залишаю.

Ібрагім вийшов, грюкнувши дверима.

А Рахіма міцно притиснула до себе заплакану Сибілу, її руки ніжно стискали племінницю.

Сибіла ридала, бо знала—Амірана вона більше не побачить.

Але Рахіма знала, що таємниця королеви Олени розкрита.

Як поступить Ібрагім?

Це вже інше питання.

А Сибіла пообіцяла мовчати про те, що почула…

У престижну клініку, де панувала тиша, порушена лише приглушеним сигналом апаратів, прибув королева Олена разом із Русланом, Вікторією та слугою Оскаром.

Лікар провів їх довгим коридором, його обличчя зберігало стриманість, але в очах читалася турбота.

— Принц Даніїл поки що без змін, але ми робимо все можливе, щоб стабілізувати його стан, — сказав лікар, відчиняючи двері палати.

Реанімаційна кімната була наповнена стерильним світлом, холодними відтінками металу та легким ароматом ліків.

Посеред кімнати, підключений до апарату штучної вентиляції легень, лежав принц Даніїл—блідий, нерухомий, з перев’язаними руками та слідами травм на обличчі.

Біля нього сиділи Дем’ян і засмучена Хадіра, її тонкі пальці ніжно ковзали по його долоні, як ніби вона могла пробудити його любов’ю.

Дем’ян підвів голову, його погляд зупинився на королеві Олені та Вікторії.