Читати книгу - "Гострі грані кохання, Ванда Трезор"

- То вам треба написати листа Санті, скажи, тату. Санта прочитає і виконає ваші всі бажання! І принесе подарунки. Ми з татом написали. Я попросила новий планшет, бо старий зовсім зіпсувався. А тато попросив нові очі. Санта все виконає, ви не сумнівайтеся! А ви чого хочете?

Мене кинуло в жар і сором. Я згадала свою розмову по телефону. Дівчинка тим часом підійшла до столу і зазирнула в екран увімкненого і благополучно забутого комп'ютера.

- О, так ви вже писали Санті!

На екрані світився шаблон новорічного листа, де я вже накидала кілька речень.

- А що таке "невроз"? - спитала дівчинка. 

- Міро, не можна читати чужі листи, навіть якщо вони адресовані Санта Клаусу.

- Вибачте, - зашарілася дівчинка. - А котик не голодний? Я могла б його погодувати!

І стільки таємної надії було в голосі дівчинки, що я відповіла:

- Так, звичайно, ходімо, я покажу, де його мисочка і корм.

Ми пішли на кухню годувати Павучка. Він захвилювався, вибрався з Міриних рук і жваво бігав навколо, голосно нявкаючи. Я поставила на плиту грітися чайник і дістала коробку з печивом.

- Тату, йди сюди, - гукнула дівчинка, насипаючи корм до мисочки. - Подивись, як котик їсть!

У дверях кухні з'явився Максим, безпомилково намацав стілець біля вікна і сів.

- Зараз будемо пити чай із печивом, - чомусь пояснила я.

- Ура! А борщу у вас немає? - раптом спитала дівчинка. - Я дуже люблю борщ.

- Міро, це некрасиво, так набридати в гостях, - строго зупинив її Максим. Дівчинка знітилася.

- А от якраз і є! - в тон Мірі підхопила я. - І навіть зі сметаною! Зараз всі будемо їсти борщ!

І ми їли борщ зі сметаною. Міра з'їла аж дві тарілки і побігла гратися з Павучком. Максим спочатку соромився, але також усе доїв. Я спеціально насипала йому борщу у величезну миску, бо ж бачила, що він голодний.

Потім ми пили чай, і якось так сталося, що кожен розповів свою історію. Знаєте, як у поїзді. Розповідаєш чужій людині про своє життя, виходиш із вагона - і забуваєш. Тому й розповідається щиро, бо ви ніколи не зустрінетеся знову.

Максим, виявляється, втратив зір пів року тому, брав інтерв'ю на заводі будівельних матеріалів, підійшов близько до якогось спеціального конвеєра, і в очі випадково ляпнула кислота. Живе сам, з донькою, дружина померла під час пологів.

- Мірка досі не звикла, завжди каже "дивись", "поглянь", - тепло посміхнувся чоловік. - Але, може, й не треба буде звикати. У мене після Нового року призначено операцію з відновлення зору. Якщо все буде добре - я знову бачитиму.

- Як же ви самі всьому даєте раду?

- Спочатку Міру хотіла забрати бабуся, але я не віддав. Самі якось вправляємося. Вона стала моїми очима. А я став працювати дистанційно. І про новорічний настрій ви неправі, Зіронько. Хороша стаття вийшла, в ній усе правда. Це діє, - якось нелогічно закінчив свою розповідь Максим.

Я наїжачилась:

- Мені важко самій ходити по вулиці, в мене паніка, як ви не розумієте!

- А давайте ходити разом! - раптом сказав Максим. - Раз так сталося, що ми познайомилися, то чи можу я попросити у вас про одну послугу? Справа в тому, що я майже нікуди не виходжу. З Мірою гуляє няня, їжу приносять кур'єри. А я обіцяв доньці показати головну новорічну ялинку міста. Чи не могли б ви поїхати з нами?

Я здивувалася:

- Я? Але ж…

- Ні, ні, не відмовляйтеся! - швидко перебив мене Максим. - Ми будемо поряд, Міра і я. Якщо що - ми вас підтримаємо! А ви підтримаєте нас, бо, боюся, у натовпі біля ялинки мені не вслідкувати за цією непосидою. Будь ласка, Зіронько!

Я навіть уявила благальний його погляд за темними окулярами.

- Мене звати Світлана, - тихо промовила я.

У вітальні на дивані, посопуючи уві сні, спала Міра, біля неї, притулившись темним боком, спав Павучок. Я заборонила їх будити. І Максим залишився у мене на ніч. Так сталося. Бо ми знову стикнулися біля дивану, де спала сита й утомлена дитина з товстим пухнастим котом. І коли Максим обняв мене, я теж пригорнулася до нього і поцілувала першою. Між нами все було неймовірно ніжно й чуттєво. І я заснула в обіймах цього дивного чоловіка, який за мить змінив моє життя...

_______________

Щиро вам вдячна за коментарі та сердечка! ❤️❤️❤️