Читати книгу - "(не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен"

Розділ 8.2.

— Якщо чесно, я дуже зла, — мимоволі зізналася Саша, раз у раз натикаючись голими ступнями на всякі дрібниці на підлозі. Вона відкинула волосся, злегка потрясла його і додала з сумним зітханням, — Твоя колишня — рідкісна стерва.

— Я знаю, солоденька, знаю, — прошепотів їй у губи Борис, пробираючись руками під сукню, що щільно облягала. — І я дуже постараюся вимолити в тебе прощення за цей інцидент у ресторані... Точніше, вилизати його, — з хитрою усмішкою він натякнув дівчині, що збирається з нею зробити.

Упевненість у його тоні прошила задоволенням, і Олександра інстинктивно потягнулася до ширинки його штанів. Чоловік теж даремно часу не гаяв. Поки Саша крізь тканину боксерів погладжувала твердий пульсуючий член, тріск її мереживних трусиків пронизав нічну тишу, і тремтіння збудження дрібною вібрацією пройшлося тілом дівчини. Щоб не втратити рівновагу від раптового запаморочення, вона руками вчепилася в широкі накачані плечі.

Усі попередні заперечення й невдоволення випарувалися примарним серпанком, варто було тільки чоловічим пальцям проникнути в гаряче лоно дівчини. Замість образи зростаюче бажання окропом розлилося по венах, змушуючи Сашу дихати дедалі голосніше й частіше. У роті пересохло, перед очима затанцювали кольоровими мошки.

Як же добре... Боже...

Не давши можливості звикнути до відчуттів, що нахлинули, Борис впевненими рухами одразу ковзнув усередину, водночас торкаючись чутливої точки Саші. Настільки нахабний жест викликав у коханки хрипкий рваний стогін, і змусив ще міцніше притиснутися до твердого торсу вмілого коханця.

Чоловік усміхнувся від звичної чуйності дівчини і легенько підштовхнув її до ліжка.

Прохолодний атлас приємно лоскотав гарячу шкіру Олександри, і та на мить забулася від дисонансу почуттів.

Якщо це сон — нехай він триває. Усе здавалося надто нереальним, щоб бути правдою.

Нависнувши над дівчиною могутньою горою, Борис ледь вловимими поцілунками прокладав доріжку від западинки між ключицями до пупка на плоскому животі. Облизнувшись як голодний кіт, він опустився нижче, до найскромнішого містечка її тіла. Гарячий язик торкнувся вологої плоті, і гучний стогін рудої коханки послужив схваленням, що він усе робить правильно.

Що-що, а прощення вилизувати... вимолювати Борис точно вмів.

 

***

 

Борис ніколи не готував для жінок, з якими його пов'язували інтимні стосунки. Ніколи він не пропонував змайструвати сніданок, щоб підняти настрій коханкам. Його кухарські навички оцінювали тільки найкращі друзі та рідні, тільки ті, хто тісно входив у його життя. Сьогодні настала черга рудої бестії зайняти місце експерта кулінарного шоу, організованого Таларські спеціально для неї.

Саша, потягнувшись граціозною кішечкою, накинула на голе тіло білосніжну сорочку коханця, і, щоб не відволікати його своєю наготою від готування, застебнула нехитре вбрання на два верхні ґудзики. Зібрала важкі мідні пасма в недбалий хвіст і з усією серйозністю втупилася на чоловіка.

— Якщо що, допомагати я не буду, — попередила красуня раптово, поки Борис замилувався її домашнім виглядом. Розпатлана і така мила, Саша пробуджувала в чоловікові приємне тепло. — Ненавиджу готувати, — нагадала вона, займаючи стілець за барною стійкою.

Борис з усмішкою облизав нижню губу і повільною ходою підійшов до Олександри. Ніжно потріпав її по маківці, немов та й справді була пухнастою кішкою, і ледь вловимо поцілував у скроню.

— Я не потребую допомоги, — запевнив її, трохи відсторонившись. — Від тебе чекаю тільки овацій, захоплення і критики... Хоча, без останнього можемо й обійтися. Адже, я професіонал. Майстер найсмачніших сніданків у світі.

Хитро підморгнувши, чоловік схопив величезний ніж і різким рухом засадив його в дерев'яну дошку, від чого дівчина злякано підскочила.

— Мені здається, я навіть здогадуюся чому, — спершись на гладку поверхню, Саша поклала підборіддя на замок зі своїх рук. — Свідків твого кулінарного провалу ти не залишаєш у живих, — пояснила дівчина, давлячись зі сміху від власного жарту.

З удаваною образою Борис закотив очі і пішов до холодильника. Дістав звідти дві сиротливо покинуті помідори і три яйця. У скляній хлібниці він знайшов кілька шматочків тостового хліба і, вирізавши з них м'якеньку основу переніс на розігріту сковорідку.

Серединку ж заповнив томатними квадратиками і збитим яйцем. Він би приготував що-небудь складніше, солодкі вафлі або млинці з фруктовою начинкою, але продуктовий набір, знайдений у засіках дівчини, не залишив йому вибору.

— Ще трішки і все готово, — із задоволеною посмішкою пообіцяв чоловік, дивлячись на нудьгуюче обличчя його рудої коханки.

— Я б обійшлася і кавою, — Саша не оцінила його турботу, або скоріше за все, вдавала, що не оцінила. Ніхто для неї не робив нічого подібного, і зараз цей величезний чоловік нехитрим вчинком викликав у її душі щось давно забуте з дитинства. І таке приємне.

Через кілька хвилин апетитний аромат їжі заповнив невелике приміщення кухні. Живіт Олександри зрадницьки забурчав, видаючи з головою її голод.

— Останній штрих, — Борис поклав перед нею паруючу тарілку з обсмаженою хлібною скибочкою. — Тости по-французьки готові. Бон апетит ма мадемуазель, — надаючи голосу французького акценту, чоловік зайняв місце навпроти дівчини.

— Ммм, яйце в хлібі, — знущально протягнула Саша, — дуже складна страва. Навіть не знаю, як ти зумів...

Договорити їй не дали. Борис одним ривком піднявся на ноги і зі швидкістю ягуара скоротив між ними дистанцію. Підчепивши гостре підборіддя дівчини, чоловік впився в її вуста грубим поцілунком.

— А ось це ти даремно, солоденька, — захриплим голосом вимовив Борис і зі сміхом додав, — я і справді прибираю свідків свого кулінарного провалу.

— Зовсім нестрашно, — не повівши й бровою, огризнулася руда відьма.

— Нестрашно? — полоснув гарячим диханням по її губах чоловік. — За таку нахабність я збираюся мучити тебе до смерті офігенним сексом.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно